Юрій Кондратюк

Юрій Кондратюк115  років  від  дня  народження  Юрія  Васильовича  Кондратюка  (справжнє  ім’я  Шаргей  Олександр  Гнатович;  1897,  Полтава  -  початок  жовтня  1941  (42)  або  25.02  1942,  Орловщина)  -  український  вчений-винахідник,  один  із  піонерів  ракетної  техніки  й  теорії  космічних  польотів.  Автор  так  званої  «траси  Кондратюка»,  якою  подорожували  на  Місяць  космічні  кораблі  «Аполлон».

Коли  настав  час  іти  до  гімназії,  то  його  прийняли  від­разу  ж  у  третій  клас,  такі  знання  продемонстрував.  Ще  в  гімназії  він  завів  спеціальний  зошит  і  записував  у  ньому  свої  перші  космічні  проекти.  У  той  час  літали  на  де­рев’яних  літаках,  які  називали  “етажерками”,  а  гімназист  Олександр  Шаргей  уже  посилав  подумки  в  космос  ракету  власної  конструкції.  Принципову  схему  відокремлення,  а  після  відвідин  Місяця,  й  стикування  посадочно-злітного  мо­дуля  з  кораблем-маткою  Сашко  придумав  у  сімнадцять  -  у  1914  р.  Він  зробив  це  абсолютно  самостійно,  не  знаючи  на­віть  праць  Ціолковського. Закінчив він гімназію у 1916  році з  срібною  медаллю і поступив  на  механічне  відділення  політехнічного  інституту  Петрограду,  але  вже  в  листопаді  того  ж  року  був  призваний  в  армію  і  зарахований  до  школи  прапорщиків  при  одному  з  петербурзьких  юнкерських  училищ.    Перед  відправленням  на  фронт  Олександр  ночами  доповнює  свої  “кос­мічні  зошити”.  Біля  космічного  апарата  розгортаються  дзеркала  з  приймачами  концентрованого  сонячного  тепла,  завдяки  яким  вода  розкладається  на  кисень  і  водень  та  пе­ретворюється  на  пальне.  До  демобілізації  в  березні  1918  року  воював  на  турецькому  фронті.  Після  жовтневого  перевороту,  як  офіцер  царської  армії,  був  мобілізований  в  Білу  армію,  але  він  тікає  з  неї.  Побоюючись  репресій  за  своє  офіцерське  минуле,  роздобув  документи  на  ім’я  Ю.  В.  Кондратюка  -  і  під  цим  ім’ям  прожив  до  кінця  життя. Ховаючись  у  льоху,  на  основі  старих  зошитів  продовжує  працювати,  конкретизуючи  свої  ідеї.  Розробляє  багатоступеневу  ракету,  скафандр,  керування  ракетою  за  допомогою  гіроскопа...

Цей  рукопис,  весь  у  машинному  мастилі,  згодом  потра­пив  у  Бібліотеку  Конгресу  США,  звідти  -  у  проект  “Аполлон”  і  відкрив  людству  дорогу  на  місяць.

Незалежно  від  Костянтина  Ціолковського  розробляв  основні  проблеми  космонавтики,  космічних  польотів  і  конструювання  міжпланетних  кораблів.  У  праці  «Завоювання  міжпланетних  просторів»  (1929  рік)  вивів  основне  рівняння  польоту  ракети,  розглянув  енергетично  найвигідніші  траєкторії  космічних  польотів,  виклав  теорію  багатоступінчатих  ракет.  Перший  сформулював  теорію  багатоступеневих  ракет,  запропонував  використовувати  для  ракетного  палива  деякі  метали  і  неметали  та  їхні  водневі  сполуки.  Розглянув  проблеми  створення  проміжних  міжпланетних  баз,  ідею  використання  гравітаційного  поля  небесних  тіл  для  розв’язання  цих  проблем.

Він  робить  винаходи  не  тільки  в  галузі  космонавтики,  а  й  у  пошуку  альтернативних  джерел  енергії,  у  будівництві  величезного  елеватора  без  цвяхів.  До  речі,  за  остан­ній  проект  його  звинуватили  в  шкідництві,  посадили  в  тюрму,  а  згодом  перевели  в  проектне  бюро,  так  звану  “шарашку”.  Тут  він  перемагає  на  конкурсі  два  спеціалізо­вані  наукові  інститути  своїм  проектом  вітрової  елек­тростанції.  Ним  зацікавився  сам  нарком  важкої  промис­ловості  Серго  Орджонікідзе  й  домігся,  щоб  Кондратюка  звільнили  достроково.  Дорогою  до  Харкова  учений  зу­пиняється  в  Москві,  де  зустрічається  із  Сергієм  Корольовим,  який  запропонував  йому  вакантне  місце  голов­ного  теоретика  ГІРДу  -  майбутньої  колиски  радянської  космонавтики.

Творчу  працю  геніального  інженера-самоука,  обірвала  війна.

З  початком  Другої  світової  війни  він вступив  добровольцем  до  народного  ополчення  й  пропав  безвісти.

Багато  ідей  Юрія  Кондратюка  (про  створення  космічних  систем,  про  розрахунки  траєкторій  польотів  для  висадки  на  місячну  поверхню)  використано  у  практичній  космонавтиці.  Зокрема,  результати  його  наукової  праці  «Про  завоювання  міжпланетних  просторів»  були  використані  при  плануванні  висадки  американських  астронавтів  на  Місяць  (1969  рік),  на  зворотному  боці  якого  ім’ям  Кондратюка  названо  кратер.

Американські  вчені  знайшли  в  Бібліотеці  Конгресу  книжку  Ю.  В.  Кондратюка,  у  якій  розроблені  і  траєкторія  (траса  Кондратюка),  й  орбітальні  лабораторії,  і  посадка  апаратів  на  Місяць  та  інші  планети  Сонячної  системи,  і  розрахунки  польоту  людини  до  інших  планет,  яким  має  бути  пальне  для  ракет,  скафандр  космонавта  та  інше.

Використавши  свої  напрацювання  й  розробки  Ю.  В.    Кондратюка,  американці  16  липня  1969  р.  здійснили  за­пуск  космічного  апарата  “Аполлон”,  а  20  липня  посадку  його  на  Місяць  з  екіпажем,  який  виконав  комплексні  дос­лідження  й  доставив  на  Землю  зразки  місячного  ґрунту.

У  Флориді  (США)  на  космодромі  встановлено  пам’ят­ник,  де  висічені  імена  вчених  й  астронавтів,  причетних  до  польоту  на  Місяць,  там  є  ім’я  й  нашого  українського вченого  Юрія  Васильовича  Кондратюка.

Про  нього  написано  багато  науково-дослідних  праць,  знято  фільми.  Підтверджується  велике  значення  його  наукових  робіт  в  освоєнні  космічного  простору.

Через багато років інженери М. В. Нікітін і Б. Злобін заклали у проект будів­ництва Останкінської вежі багато кон­структивних рішень, які запропонував Ю. Кондратюк при будівництві вітрової електростанції.

Дивлячись на Останкінську телевежу, як на чудо інже­нерної думки, ми повинні пам’ятати, що у її створенні є значний вклад українського вченого геніального Ю. В. Кон­дратюка.

У  Полтаві  створено  музей  авіації  і  космонавтики  ім.  Ю.   Кондратюка.  Біля  музею  встановлено  пам’ятний  знак  на  честь  видатного  вченого.  Його  ім’я  носить  Полтавський  технічний  національний  університет  і  одна  з  вулиць  міста.

Юрій Кондратюк

Можете залишити свій коментар

Додати картинку до свого повідомлення на http://ru.gravatar.com/

Захист від спаму *