Рубанівське, храм Покрови Пресвятої Богородиці


 

 

Щиро вітаємо Вас!

Мира, Добра і Радості дай Вам Бог!

Ласкаво просимо до нас у гості!

Покров



КАРТА САЙТУ
Перекласти сайт


Новини
Підписатися на новини


 
3D тур по Рубанівському!

Останні видання

 

 

Натисніть на картинку,
щоб відкрилась книжка

 

2015 рік - продовжується боротьба

 

за свободу і незалежність України

 

                 * * *
  Україно! Ти для мене диво!
  І нехай пливе за роком рік,
  Буду, мамо горда і вродлива,
  З тебе дивуватися повік.

Ради тебе перли в душі сію,
Ради тебе мислю і творю —
Хай мовчать Америки й Росії,
Коли я з тобою говорю!

Одійдіте, недруги лукаві!
Друзі, зачекайте на путі!
Маю я святе синівське право
З матір’ю побуть на самоті.

Україно, ти моя молитва,
Ти моя розпука вікова…
Гримотить над світом люта битва
За твоє життя, твої права.

Василь Симоненко

 

Святці

 

31 січня, субота

Вечірня з 17:00

 

1 лютого, Неділя про митаря і фарисея. Гл. 1

- Прпп. Макарія, посника

і Макарія диякона Києво-Печерських (ХІІ)

Літургія – з 8:00

 

2 лютого, понеділок

Седмиця загальна

- Прпп. Євфимія, схимника (ХІV)

і Лаврентія затворника (ХІІІ) Києво-Печерського

- Валеріян Петрович Підмогильний

(1901, с. Чаплі під Катеринославом —

† 3 листопада 1937, Сандармох, Карелія) —

український письменник і перекладач,

один з найвидатніших прозаїків українського

«розстріляного відродження». Автор роману «Місто» (1928).

3 листопада 1937 року до двадцятилітнього ювілею

Жовтневої революції особлива трійка УНКВС винесла

новий вирок: «Розстріляти», щоб звільнити місце

для нових мучеників режиму. Разом із Валер’яном Підмогильним

в урочищі Сандармох у Карелії було розстріляно

більше 1000 в’язнів, серед них Микола Зеров,

Валер’ян Поліщук, Григорій Епік, Лесь Курбас,

Микола Куліш, Мирослав Ірчан, Юліан Шпол.

- Іван Павлович Пулюй (1845, Гримайлів, Гусятинський район,

Тернопільська область — † 1918, Прага) — український фізик і

електротехнік, винахідник, організатор науки,

громадський діяч, перекладач.

 

4 лютого, середа

- Прпмч. Анастасія, дияк. Києво-Печерського (ХІV)

- Юрій Дрогобич (1450, Дрогобич — †4 лютого 1494, Краків) —

український філософ, астроном, астролог,

перший український доктор медицини.

Автор друкованого твору

“Прогностична оцінка поточного 1483 року

магістра Георгія Дрогобича з Русі, доктора мистецтв

і медицини славетного Болонського університету”. Діяч

східноєвропейського Відродження. Професор,

ректор Болонського університету (Італія), професор Краківського

університету. Серед студентів, що слухали його лекції у 1491 р.

був вісімнадцятирічний Микола Коперник.

 

8 лютого, Неділя про блудного сина. Гл. 2

Літургія – з 8:00

- Червоний терор у Києві (1918).

3-8 лютого 1918 р. 7-тисячна російська більшовицька армія

під командуванням Михайла Муравйова захопила Київ.

Більшовики три дні грабували його і запровадили “червоний терор”,

в якому впродовж трьох тижнів загинуло близько 5000 осіб.

Червоногвардійці розстрілювали у Києві тих, хто просто розмовляв на

вулиці українською мовою або носив вишиванку. Під час погрому

більшовиками Києво-Печерської Лаври загинув 70-літній митрополит

Київський Володимир (Богоявленський), якого красноармійці після

знущань розстріляли на валу Печерської фортеці.

 

10 лютого, вівторок

- Прп. Єфрема Києво-Печерського (1098)

11 лютого, середа

- Свт. Лаврентія, затворника Києво-Печерського (1194)

Вечірня з 17:00

 

12 лютого, четвер

- Собор святителів Василія Великого, Григорія Богослова

та Іоанна Золотоустого. Прп. Зинона,

посника Києво-Печерського (ХІV)

Літургія – з 8:00

 

13 лютого, п'ятниця

- Свт. Микити, затворника Києво-Печерського (1108)

Поминальна вечірня з 17:00

 

14 лютого, субота поминальна (мясопусна)

Літургія з 8:00

Вечірня з 17:00

- Пантелеймон Олександрович Куліш

(7 серпня 1819, містечко Вороніж, нині Шосткинського району

Сумської області — 14 лютого 1897, хутір Мотронівка,

нині с. Оленівка, Борзнянського р-ну Чернігівської області) —

український письменник, фольклорист етнограф, мовознавець,

перекладач, критик, редактор, видавець. Автор першої

фонетичної абетки для української мови,

яка лежить в основі сучасного українського правопису.

Іван Франко називав Куліша «перворядною звіздою»

в українському письменстві, «одним із корифеїв нашої літератури».

Відомий найбільше як автор першого україномовного

історичного роману «Чорна рада». Був дуже освіченим.

 

15 лютого, Неділя мясопусна. Гл. 3.

Стрітення

Літургія – з 8:00

З 16 по 22 лютого – Масляна

 

18 лютого, середа

- Свт. Феодосія, архиєп. Чернігівського (1696)

 

20 лютого, четвер

День Героїв Небесної Сотні

Day of the Heavenly Hundred Heroes

 

 

 

 

 

21 лютого, субота

- Всіх прпп. отців, що в подвигу просяяли

Вечірня з 17:00

 

22 лютого, Неділя сиропусна, прощена. Гл. 4

- Прп. Панкратія, ієром.,

затворника Києво-Печерського (ХІІІ)

Літургія – з 8:00

Чин прощення

Заговини на Великий піст

З 23 лютого по 11 квітня – Великий піст

З 23 по 28 лютого – перша седмиця Великого посту

На першій седмиці богослужіння відправляються

кожного дня з 8:00 вранці (великопісна утреня і часи)

і з 17:00 ввечері (читання Великого покаянного канону)

В середу і п'ятницю – Літургія Ранішосвячених Дарів з 8:00


 

 

23 лютого, понеділок

- Прп. Прохора, чудотворця Києво-Печерського (1107)

- Челебі Челебієв (1855-1918).

Кримськотатарський політичний і державний діяч.

Один з організаторів першого Курултаю,

перший голова уряду проголошеної в 1917 році

Кримської народної республіки, перший муфтій

мусульман Криму, Литви, Польщі і Білорусі.

14 січня 1918 більшовики захопили владу в Сімферополі,

заарештували Челебіджіхана і літаком перевезли у Севастополь.

23 лютого 1918 він був розстріляний у міській в’язниці

матросами-більшовиками, а його тіло викинуте в Чорне море.

 

- Казимир Северинович Малевич (1878-1879) — український

художник-авангардист, один із засновників нових напрямків

в абстрактному мистецтві — супрематизму та кубофутуризму,

педагог, теоретик мистецтва.

Автор геніальної всесвітньовідомої картини «Чорний квадрат»

 

25 лютого, середа

Іверської ікони Божої Матері

- Свт. Олексія, митр. Київського і всієї Русі (1378)

- Володимир Старосольський (1878-1942) — український громадсько-

політичний діяч, соціал-демократ, голова Української соціал-

демократичної партії у 1937-1939 рр., в. о. міністра закордонних справ

УНР у 1919-1920 рр., соціолог, правник, адвокат, професор,

дійсний член НТШ (з 1923 р.), автор «Теорії нації».

Заарештований НКВС, засуджений 25 жовтня 1940 р. у Києві

терміном 8 років ув’язнення за ст. 58 а. 4 (Кримінального кодексу

СРСР). До січня 1941 р. перебував в ув’язнені в Лук’янівській

в’язниці, а згодом переправлений «етапом» до концтабору в Сибір.

Помер 25 лютого 1942 р. у концтаборі в м. Маріїнську

 

26 лютого, четвер

- Блгв. кн. Костянтина Острозького (1608)

 

27 лютого, п'ятниця

- Рівноап. Кирила, учитиля слов'янського (869).

Прп. Ісакія, затворника Києво-Печерського (1090).

Дванадцяти греків, будівників Успенської церкви (ХІ).

Блгв. кн. Михаїла Чернігівського і боярина його Феодора (1578)

По заамвонній молитві – молебний канон вмч. Феодору Тирону

та благословення колива

 

28 лютого, субота

- Вмч. Феодора Тирона (306).

Прп. Пафнутія, затворника Києво-Печерського (ХІІІ)

Літургія свт. Іоанна Золотоустого – з 8:00

Вечірня з 17:00

1 березня, Неділя 1-ша Великого посту. Торжество Православ'я. Гл. 5

Літургія – з 8:00

 

* * *

Родные мои, был у меня самый счастливый день в жизни, как раз на Пасху, вот послушайте. Пригнали как-то к нам в лагерь девчонок. Все они молодые, наверное, и двадцати им не было. Их бандеровками называли, не знаю что такое бандеровки? Знаю только, были они с Украины, хохлушки, тихие такие, богомольные. Говорят, свободы захотели. Среди них одна – красавица. Коса у неё до пят, и лет ей от силы шестнадцать. И вот она-то так ревет, так плачет! Как же горько ей, девочке этой, что так убивается она, так плачет в пасхальный день. Подошел ближе, спрашиваю… А собралось тут заключенных человек двести. – А отчего девушка-то так ревет? Кто-то мне отвечает: - Трое суток ехали, нам хлеба дорогой не давали. А когда приехали – сразу все выдали. А она не ела, дни у неё что ли такие, постные, перед Пасхой. А паек-то этот, который за три дня, и украли, выхватили как-то у нее. Вот, получается, трое суток она не ела, мы бы поделились с нею, но у нас хлеба нет, уже все съели.
А у меня в бараке была заначка пасхальная – буханка хлеба! Бегом я в барак… Какой хлеб сами понимаете, но все же хлеб. Хлеб беру и бегом назад. Несу хлеб девочке и даю. А она мне: - Ні, не треба! Я честь свою за хліб не продаю! И хлеба-то не взяла, батюшки! Милые мои, родные! Да Господи! Не знаю, какая честь такая, что человек за нее умереть готов? До того не знал, а в тот день узнал, что это девичьей честью называется!
Сунул я этот кусок ей под мышку, и бегом за зону, в лес! В кусты забрался, и такие были слезы у меня, но не горькие, а радостные, пасхальные… Думаю, Господь скажет: - Голоден был, а ты, Павлуха, накормил Меня. – Когда, Господи? – Да вот эту девку-то, бандеровку… то ты Меня на Пасху накормил! Вот это был и есть самый счастливый день в моей жизни!

 

* * *

- Вася, друг, говори со мной на украинском, - бывало, просил отец Павел (Груздев).
- А зачем Вам это, отче?
- А затем! Не спрашивай лучше и не возражай. Больно от твоих вопросов.
- А почему?
- Эх, Вася, вредный ты, раз сказал - говори, значит говори. Дужо гарна мова. Помню, пригнали в наш лагерь “бандеровцев”. Тихие такие, мягкие, добрые люди. А веры такой - как пламя, как огонь! Я и прислушивался, как они разговаривают между собой, как молятся, как “Отче наш” читают. И сам кой-какие слова запомнил. Гарна мова - ласковая, певучая. А случалось, на лесоповале, как запоют они - так и забудешь про всё! Так хорошо на душе, что и не выскажешь. А ты же, Вася, украинец, вот и люби свою мову. Она от Бога, она твоя родная. А ведь кто любит родное, тот и Богу родной. Нет, нет, Васёк, говори со мной на украинском. Так надо, так и Богу любезно.
Эх, “бандеровцы” - страдальцы, мученики, святой народ...