Рубанівське, храм Покрови Пресвятої Богородиці


 

 

Щиро вітаємо Вас!

Мира, Добра і Радості дай Вам Бог!

Ласкаво просимо до нас у гості!

Покров



КАРТА САЙТУ
Перекласти сайт


Новини
Підписатися на новини


 
3D тур по Рубанівському!

Останні видання

 

 

 

Натисніть на картинку,
щоб відкрилась книжка

 

Святці

2014 рік - рік Тараса Шевченка

200 років від дня народження

Тараса Григоровича Шевченка

(1814-1861),

українського пророка,

геніального поета, художника, мислителя

Тарас Шевченко в Рубанівському
художник Володимир Єрмаков

 
 

Священний рiк боротьби

за свободу

i справедливiсть

 

 

 

 

 

 

 

Українському народу
Многая літа!

 

1 грудня, понеділок

1 грудня на 86-му році життя у Києві помер

Євген Олександрович Сверстюк

 

Євге́н Олекса́ндрович Сверстю́к (13 грудня 1928, Сільце, Волинське

воєводство, Республіка Польща — 1 грудня 2014, Київ, Україна) —

український письменник, філософ, гоголезнавець, головний редактор

православної газети «Наша Віра», президент Українського ПЕН-клубу.

Доктор філософії. Політв'язень радянського режиму.

У 1959, 1960, 1961, 1965 (за виступи проти дискримінації української

культури), 1972 (за промову на похороні Дмитра Зерова) роках звільнявся

з роботи за політичними мотивами. Переслідуваний протягом років за

участь у «Самвидаві» і протести проти арештів і незаконних судів, у січні

1972 року — заарештований і в березні 1973 засуджений за статтею 62 ч. I

КК УРСР за виготовлення і розповсюдження документів «самвидаву» до

семи років таборів (відбував у ВС — 389/36 у Пермській області)

та п'яти років заслання (в Бурятії).

Один з учасників ініціативної групи «Першого грудня» — створеного у

2011 році об'єднання українських інтелектуалів та громадських діячів.

Автор книг, численних статей з літературознавства, психології і

релігієзнавства; поезій, перекладів із німецької, англійської, російської мов

на українську.

 

Нагороджений Орденом Свободи «…за видатні заслуги

в утвердженні суверенітету та незалежності України,

мужність і самовідданість у відстоюванні прав і свобод людини,

плідну літературно-публіцистичну діяльність…»

 

Для тих, хто хоче попрощатися з паном Євгеном Сверстюком:

ЧЕТВЕР (4 грудня, свято Введення в храм Пресвятої Богородиці)

9:00 - Чин похорону у церкві Різдва Богородиці на Совках у Києві

(вул. Каменярів 13-15)

11:00 - 13:00 - Громадське прощання у Будинку вчителя

(вул. Володимирська, 57)

14:00 - поховання на Байковому кладовищі

 

_____

Невгамовний біль в нашій душі від втрати Великої Людини - це аж ніяк не

розпач, а, навпаки, надзвичайна духовна сила, яка спонукає нас на мужню,

жертовну працю в ім'я Святої України!

Слава Євгену Сверстюку!

Слава Героям!  Слава Україні!

Священик Василь Пишний,

диякон Володимир Дерев’янко,

вівтарник Павло Тєпін і всі рубанівці

 
 

2 грудня, вівторок

- Прп. Варлаама, ігум. Києво-Печерського (1065)

 

3 грудня, середа

Всенічна з 17:00

 

4 грудня, четвер

- Свято Введення

Літургія – з 8:00

- 130 років від дня народження Г.К.Голоскевича

(1884-1934), українського мовознавця, лексикографа,

автора першого Українського правописного словника.

Голоскевича заарештовано 17 серпня 1929. Вироком

особливого складу Верховного суду УРСР

від 19 квітня 1930 року за участь у діяльності нібито

контрреволюційної організації «Спілка визволення України»

засуджено до п’яти років позбавлення волі. Ув’язнення відбував

у Ярославській в’язниці, потім вислано в Тобольськ,

де загинув за нез’ясованих обставин

 

5 грудня, п’ятниця

- Блгв. Ярополка, кн. Володимир-Волинського (1806)

 

6 грудня, субота

Всенічна з 17:00

 

7 грудня, Неділя 26-та після П’ятидесятниці. Гл. 1

- Вмц. Катерини. Прп. Меркурія Чернігівського (1956)

Літургія – з 8:00

 

10 грудня, середа

Ікони Божої Матері «Знамення»

 

12 грудня, п’ятниця

- Прп. Нектарія Києво-Печерського (ХІІ ст.)

- 340 років тому в Києво-Печерській друкарні

вийшов перший нарис історії України - “Синопсис

- 130 років від дня народження

Миколи Гнатовича Світальського (1884-1937),

українського геолога. Був репресований 1937 року

і розстріляний у Дніпропетровську

 

13 грудня, субота

- Ап. Андрія Первозваного

Всенічна з 17:00

 

14 грудня, Неділя 27-ма після П’ятидесятниці. Гл. 2

Літургія – з 8:00

- 360 років від дня народження

Данила Павловича Апостола (1654-1734),

українського військового та політичного діяча,

Гетьмана Лівобережної України

15 грудня, понеділок

- Прп. Афанасія, затворника Києво-Печерського (1176)

 

17 грудня, середа

- Вмц. Варвари

Богослужіння – з 8:00

 

18 грудня, четвер

Всенічна з 17:00

 

19 грудня, п’ятниця

- Свт. Миколая

Літургія – з 8:00

 

20 грудня, субота

- Прп. Іоанна, посника Києво-Печерського (ХІІ)

Всенічна з 17:00

 

21 грудня, Неділя 28-ма після П’ятидесятниці. Гл. 3

Літургія – з 8:00

- 440 років від дня народження

Петра Могили (1574-1647), українського

і молдавського церковного та освітнього діяча, мецената

 

24 грудня, середа

- Прп. Никона Сухого, Києво-Печерського (ХІІ)

 

25 грудня, четвер

- Свт. Спиридона, єп. Тримифунтського (348)

 

26 грудня, п’ятниця

- Прп. Мордарія, затворника Києво-Печерського (ХІІІ)

 

27 грудня, субота

Всенічна з 17:00

 

28 грудня, Неділя 29-та після П’ятидесятниці. Гл. 4

Літургія – з 8:00

 

29 грудня, понеділок

- 290 років від дня смерті

Павла Полуботка (бл. 1660-1724),

наказного Гетьмана Лівобережної України

 

1 січня, четвер

Новий 2015 рік

 

* * *

Родные мои, был у меня самый счастливый день в жизни, как раз на Пасху, вот послушайте. Пригнали как-то к нам в лагерь девчонок. Все они молодые, наверное, и двадцати им не было. Их бандеровками называли, не знаю что такое бандеровки? Знаю только, были они с Украины, хохлушки, тихие такие, богомольные. Говорят, свободы захотели. Среди них одна – красавица. Коса у неё до пят, и лет ей от силы шестнадцать. И вот она-то так ревет, так плачет! Как же горько ей, девочке этой, что так убивается она, так плачет в пасхальный день. Подошел ближе, спрашиваю… А собралось тут заключенных человек двести. – А отчего девушка-то так ревет? Кто-то мне отвечает: - Трое суток ехали, нам хлеба дорогой не давали. А когда приехали – сразу все выдали. А она не ела, дни у неё что ли такие, постные, перед Пасхой. А паек-то этот, который за три дня, и украли, выхватили как-то у нее. Вот, получается, трое суток она не ела, мы бы поделились с нею, но у нас хлеба нет, уже все съели.
А у меня в бараке была заначка пасхальная – буханка хлеба! Бегом я в барак… Какой хлеб сами понимаете, но все же хлеб. Хлеб беру и бегом назад. Несу хлеб девочке и даю. А она мне: - Ні, не треба! Я честь свою за хліб не продаю! И хлеба-то не взяла, батюшки! Милые мои, родные! Да Господи! Не знаю, какая честь такая, что человек за нее умереть готов? До того не знал, а в тот день узнал, что это девичьей честью называется!
Сунул я этот кусок ей под мышку, и бегом за зону, в лес! В кусты забрался, и такие были слезы у меня, но не горькие, а радостные, пасхальные… Думаю, Господь скажет: - Голоден был, а ты, Павлуха, накормил Меня. – Когда, Господи? – Да вот эту девку-то, бандеровку… то ты Меня на Пасху накормил! Вот это был и есть самый счастливый день в моей жизни!

 

* * *

- Вася, друг, говори со мной на украинском, - бывало, просил отец Павел (Груздев).
- А зачем Вам это, отче?
- А затем! Не спрашивай лучше и не возражай. Больно от твоих вопросов.
- А почему?
- Эх, Вася, вредный ты, раз сказал - говори, значит говори. Дужо гарна мова. Помню, пригнали в наш лагерь “бандеровцев”. Тихие такие, мягкие, добрые люди. А веры такой - как пламя, как огонь! Я и прислушивался, как они разговаривают между собой, как молятся, как “Отче наш” читают. И сам кой-какие слова запомнил. Гарна мова - ласковая, певучая. А случалось, на лесоповале, как запоют они - так и забудешь про всё! Так хорошо на душе, что и не выскажешь. А ты же, Вася, украинец, вот и люби свою мову. Она от Бога, она твоя родная. А ведь кто любит родное, тот и Богу родной. Нет, нет, Васёк, говори со мной на украинском. Так надо, так и Богу любезно.
Эх, “бандеровцы” - страдальцы, мученики, святой народ...