Рубанівське, храм Покрови Пресвятої Богородиці


 

 

Щиро вітаємо Вас!

Мира, Добра і Радості дай Вам Бог!

Ласкаво просимо до нас у гості!

Покров



КАРТА САЙТУ
Перекласти сайт


Новини
Підписатися на новини


 
3D тур по Рубанівському!

Останні видання

 

 

Натисніть на картинку,
щоб відкрилась книжка

 

2015 рік - продовжується боротьба

 

за свободу і незалежність України

 

                 * * *
  Україно! Ти для мене диво!
  І нехай пливе за роком рік,
  Буду, мамо горда і вродлива,
  З тебе дивуватися повік.

Ради тебе перли в душі сію,
Ради тебе мислю і творю —
Хай мовчать Америки й Росії,
Коли я з тобою говорю!

Одійдіте, недруги лукаві!
Друзі, зачекайте на путі!
Маю я святе синівське право
З матір’ю побуть на самоті.

Україно, ти моя молитва,
Ти моя розпука вікова…
Гримотить над світом люта битва
За твоє життя, твої права.

Василь Симоненко

 

Святці

 

31 січня, субота

Вечірня з 17:00

 

1 лютого, Неділя про митаря і фарисея. Гл. 1

- Прпп. Макарія, посника

і Макарія диякона Києво-Печерських (ХІІ)

Літургія – з 8:00

 

2 лютого, понеділок

Седмиця загальна

- Прпп. Євфимія, схимника (ХІV)

і Лаврентія затворника (ХІІІ) Києво-Печерського

- Валеріян Петрович Підмогильний

(1901, с. Чаплі під Катеринославом —

† 3 листопада 1937, Сандармох, Карелія) —

український письменник і перекладач,

один з найвидатніших прозаїків українського

«розстріляного відродження». Автор роману «Місто» (1928).

3 листопада 1937 року до двадцятилітнього ювілею

Жовтневої революції особлива трійка УНКВС винесла

новий вирок: «Розстріляти», щоб звільнити місце

для нових мучеників режиму. Разом із Валер’яном Підмогильним

в урочищі Сандармох у Карелії було розстріляно

більше 1000 в’язнів, серед них Микола Зеров,

Валер’ян Поліщук, Григорій Епік, Лесь Курбас,

Микола Куліш, Мирослав Ірчан, Юліан Шпол.

- Іван Павлович Пулюй (1845, Гримайлів, Гусятинський район,

Тернопільська область — † 1918, Прага) — український фізик і

електротехнік, винахідник, організатор науки,

громадський діяч, перекладач.

 

4 лютого, середа

- Прпмч. Анастасія, дияк. Києво-Печерського (ХІV)

- Юрій Дрогобич (1450, Дрогобич — †4 лютого 1494, Краків) —

український філософ, астроном, астролог,

перший український доктор медицини.

Автор друкованого твору

“Прогностична оцінка поточного 1483 року

магістра Георгія Дрогобича з Русі, доктора мистецтв

і медицини славетного Болонського університету”. Діяч

східноєвропейського Відродження. Професор,

ректор Болонського університету (Італія), професор Краківського

університету. Серед студентів, що слухали його лекції у 1491 р.

був вісімнадцятирічний Микола Коперник.

 

8 лютого, Неділя про блудного сина. Гл. 2

Літургія – з 8:00

- Червоний терор у Києві (1918).

3-8 лютого 1918 р. 7-тисячна російська більшовицька армія

під командуванням Михайла Муравйова захопила Київ.

Більшовики три дні грабували його і запровадили “червоний терор”,

в якому впродовж трьох тижнів загинуло близько 5000 осіб.

Червоногвардійці розстрілювали у Києві тих, хто просто розмовляв на

вулиці українською мовою або носив вишиванку. Під час погрому

більшовиками Києво-Печерської Лаври загинув 70-літній митрополит

Київський Володимир (Богоявленський), якого красноармійці після

знущань розстріляли на валу Печерської фортеці.

 

10 лютого, вівторок

- Прп. Єфрема Києво-Печерського (1098)

11 лютого, середа

- Свт. Лаврентія, затворника Києво-Печерського (1194)

Вечірня з 17:00

 

12 лютого, четвер

- Собор святителів Василія Великого, Григорія Богослова

та Іоанна Золотоустого. Прп. Зинона,

посника Києво-Печерського (ХІV)

Літургія – з 8:00

 

13 лютого, п'ятниця

- Свт. Микити, затворника Києво-Печерського (1108)

Поминальна вечірня з 17:00

 

14 лютого, субота поминальна (мясопусна)

Літургія з 8:00

Вечірня з 17:00

- Пантелеймон Олександрович Куліш

(7 серпня 1819, містечко Вороніж, нині Шосткинського району

Сумської області — 14 лютого 1897, хутір Мотронівка,

нині с. Оленівка, Борзнянського р-ну Чернігівської області) —

український письменник, фольклорист етнограф, мовознавець,

перекладач, критик, редактор, видавець. Автор першої

фонетичної абетки для української мови,

яка лежить в основі сучасного українського правопису.

Іван Франко називав Куліша «перворядною звіздою»

в українському письменстві, «одним із корифеїв нашої літератури».

Відомий найбільше як автор першого україномовного

історичного роману «Чорна рада». Був дуже освіченим.

 

15 лютого, Неділя мясопусна. Гл. 3.

Стрітення

Літургія – з 8:00

З 16 по 22 лютого – Масляна

 

18 лютого, середа

- Свт. Феодосія, архиєп. Чернігівського (1696)

 

20 лютого, четвер

День Героїв Небесної Сотні

Day of the Heavenly Hundred Heroes

 

 

 

 

 

21 лютого, субота

- Всіх прпп. отців, що в подвигу просяяли

Вечірня з 17:00

 

22 лютого, Неділя сиропусна, прощена. Гл. 4

- Прп. Панкратія, ієром.,

затворника Києво-Печерського (ХІІІ)

Літургія – з 8:00

Чин прощення

Заговини на Великий піст

З 23 лютого по 11 квітня – Великий піст

З 23 по 28 лютого – перша седмиця Великого посту

На першій седмиці богослужіння відправляються

кожного дня з 8:00 вранці (великопісна утреня і часи)

і з 17:00 ввечері (читання Великого покаянного канону)

В середу і п'ятницю – Літургія Ранішосвячених Дарів з 8:00


 

 

23 лютого, понеділок

- Прп. Прохора, чудотворця Києво-Печерського (1107)

- Челебі Челебієв (1855-1918).

Кримськотатарський політичний і державний діяч.

Один з організаторів першого Курултаю,

перший голова уряду проголошеної в 1917 році

Кримської народної республіки, перший муфтій

мусульман Криму, Литви, Польщі і Білорусі.

14 січня 1918 більшовики захопили владу в Сімферополі,

заарештували Челебіджіхана і літаком перевезли у Севастополь.

23 лютого 1918 він був розстріляний у міській в’язниці

матросами-більшовиками, а його тіло викинуте в Чорне море.

 

- Казимир Северинович Малевич (1878-1879) — український

художник-авангардист, один із засновників нових напрямків

в абстрактному мистецтві — супрематизму та кубофутуризму,

педагог, теоретик мистецтва.

Автор геніальної всесвітньовідомої картини «Чорний квадрат»

 

25 лютого, середа

Іверської ікони Божої Матері

- Свт. Олексія, митр. Київського і всієї Русі (1378)

- Володимир Старосольський (1878-1942) — український громадсько-

політичний діяч, соціал-демократ, голова Української соціал-

демократичної партії у 1937-1939 рр., в. о. міністра закордонних справ

УНР у 1919-1920 рр., соціолог, правник, адвокат, професор,

дійсний член НТШ (з 1923 р.), автор «Теорії нації».

Заарештований НКВС, засуджений 25 жовтня 1940 р. у Києві

терміном 8 років ув’язнення за ст. 58 а. 4 (Кримінального кодексу

СРСР). До січня 1941 р. перебував в ув’язнені в Лук’янівській

в’язниці, а згодом переправлений «етапом» до концтабору в Сибір.

Помер 25 лютого 1942 р. у концтаборі в м. Маріїнську

 

26 лютого, четвер

- Блгв. кн. Костянтина Острозького (1608)

 

27 лютого, п'ятниця

- Рівноап. Кирила, учителя слов'янського (869).

Прп. Ісакія, затворника Києво-Печерського (1090).

Дванадцяти греків, будівників Успенської церкви (ХІ).

Блгв. кн. Михаїла Чернігівського і боярина його Феодора (1578)

По заамвонній молитві – молебний канон вмч. Феодору Тирону

та благословення колива

 

28 лютого, субота

- Вмч. Феодора Тирона (306).

Прп. Пафнутія, затворника Києво-Печерського (ХІІІ)

Літургія свт. Іоанна Золотоустого – з 8:00

Вечірня з 17:00

1 березня, Неділя 1-ша Великого посту. Торжество Православ'я. Гл. 5

Літургія – з 8:00

 

Соборування в нашому храмі

звершуватимуться з 8:00 -

13 березня (п’ятниця), 20 березня (п’ятниця),

27 березня (п’ятниця), 9 квітня (Великий Четвер)

 

6 березня, п'ятниця

 

7 березня, субота

Заупокійна літургія з 8:00

Вечірня з 18:00

 

8 березня, Неділя 2-га Великого посту. Гл. 6

- Свт. Григорія Палами.

Собор усіх прпп. отців Києво-Печерських

Літургія – з 8:00

 

9 березня, понеділок

-  День народження

Тараса Григоровича Шевченка

 


 

             * * *
Не нарікаю я на Бога,
Не нарікаю ні на кого.
Я сам себе, дурний, дурю,
Та ще й співаючи. Орю
Свій переліг — убогу ниву!
Та сію слово. Добрі жнива
Колись-то будуть. І дурю!
Себе таки, себе самого,
А більше, бачиться, нікого?
 
Орися ж ти, моя ниво,
Долом та горою!
Та засійся, чорна ниво,
Волею ясною!
Орися ж ти, розвернися,
Полем розстелися!
Та посійся добрим житом,
Долею полийся!
Розвернися ж на всі боки,
Ниво-десятино!
Та посійся не словами,
А розумом, ниво!
Вийдуть люде жито жати...
Веселії жнива!..
Розвернися ж, розстелися ж,
Убогая ниво!!!
Чи не дурю себе я знову
Своїм химерним добрим словом?
Дурю! Бо лучче одурить
Себе-таки, себе самого,
Ніж з ворогом по правді жить
І всує нарікать на Бога!

 

13 березня, п'ятниця

- Свт. Арсенія (Мацієвича)

Богослов, проповідник, митрополит Тобольський,

митрополит Ростовський, замучений царицею Катериною ІІ.

За «оскорбление ея величества» владику позбавили сану

й чернецтва, засудили до смерті після катувань. Але вирок було замінено

на ще тяжчий — довічне ув’язнення в кам’яному мішку

Ревельської в’язниці. А щоб муки непокірного митрополита

були дошкульніші, цариця розпорядилася повісити на стіні камери

його парадний портрет при всіх митрополичих регаліях.

Так 70-літній старець закінчив життя — від холоду й голоду.

Літургія Ранішосвячених Дарів з 7:00

Соборування з 8:00

Поминальна вечірня з 18:00

 

14 березня, субота

Заупокійна літургія з 8:00

Вечірня з 18:00

 

15 березня, Неділя 3-тя Великого посту. Гл. 7

Хрестопоклонна

Літургія – з 8:00

 

20 березня, п'ятниця

Літургія Ранішосвячених Дарів з 7:00

Соборування з 8:00

Поминальна вечірня з 18:00

 

21 березня, субота

Заупокійна літургія з 8:00

Вечірня з 18:00

- 185 років тому народився

Володимир Боніфатійович Антонович

(1830, Чорнобиль, Махнівка — 1908, Київ),

український історик, археолог, етнограф, археограф,

професор Київського університетуз 1878;

співорганізатор Київської Громади.

- 145 років тому народився

Олександр Гнатович Лотоцький (1870, Бронниця,

Подільська губернія — 22 жовтня 1939) —

український громадсько-політичний діяч, письменник,

публіцист, науковець. Співзасновник видавництва «Вік»,

ініціатор повного видання «Кобзаря» 1907 р.

та рішення Російської Академії наук «Об отмене

стеснения малорусского печатного слова» 1910 р.

 

22 березня, Неділя 4-та Великого посту. Гл. 8

- Прп. Іоанна Лєствічника

40 мчч. Севастійських

Літургія з 8:00

- Микола Лисенко (1842-1912), український композитор,

піаніст, диригент, педагог, збирач пісенного фольклору,

громадський діяч. Написав значну кількість

творів на слова Т. Шевченка.

За свою громадську діяльність Лисенко переслідувався

російською владою, а 1907 р. був ув’язнений.

 

24 березня, вівторок

- Заснування фортеці Кодак (1635)

У лютому 1635 р. Сейм Речі Посполитої на пропозицію

коронного гетьман Станіслава Конєцпольського ухвалив

рішення збудувати на правому березі Дніпра, над першим,

Кодацьким порогом, фортецю. Цитадель мала перешкодити

постачанню продовольства, зброї та боєприпасів

на Запорозьку Січ. Залишки фортеці розташовані

на території нинішнього села Старі Кодаки, частково

знищені під час розробки гранітного кар’єру.

До нашого часу збереглися лише земляні вали,

встановлений в 1910 році з ініціативи

Дмитра Яворницького пам’ятний знак і карта-схема.

 

25 березня, середа

З 17:00 – читання Великого покаянного

канону прп. Андрія Критського

і житія прп. Марії Єгипетської

- В’ячеслав Максимович Чорновіл (1937-1999) —

український політик, публіцист, літературний критик,

діяч руху опору проти зросійщення та національної

дискримінації українського народу, політичний в’язень СРСР.

Провідник українського національно-демократичного

визвольного руху кінця 80-х — 90-х років;

Герой України (2000, посмертно).

Загинув 25 березня 1999 року за нез’ясованих обставин в

автокатастрофі на шосе під Борисполем.

- Василь Рубан (1742-1795), письменник, історик

а видавець. Головна праця (спільно з О. Безбородьком)

«Краткая летопись Малыя России с 1506 по 1770 год,

с из’явлением образа тамошнего правления».

 

27 березня, п'ятниця

Літургія Ранішосвячених Дарів з 7:00

Соборування з 8:00

Вечірня з 18:00

 

28 березня, субота

Похвала Пресвятої Богородиці

Літургія з 8:00

Вечірня з 18:00

- Роман Ракушка-Романовський (1623-1703),

державний і церковний діяч другої половини 17 ст..

Народився у Ніжині й 1649 року був записаний там

до козацького реєстру. Був священиком і

протопопом у Брацлаві та Стародубі.

 

29 березня, Неділя 5-та Великого посту. Гл. 1

Прп. Марії Єгипетської

Літургія з 8:00

 

31 березня, вівторок

- Микола Міхновський (1873-1924),

український політичний і громадський діяч,

адвокат, публіцист, перший ідеолог

українського націоналізму та організатор війська.

1924 року Микола Міхновський в Києві був

заарештований ДПУ. Важко сказати як велося слідство,

чи було взагалі відкрито «справу Міхновського».

Миколу Міхновського було знайдено повішеним

у садку в садибі Володимира Шемета, де він квартирував.

- Захарія Копистенський (?-1627), родом з Перемишля,

український письменник, культурний і церковний діяч,

архімандрит Києво-Печерського монастиря з 1624 року.

- Сергій Олександрович Єфремов

(6 жовтня 1876, с. Пальчик, Катеринопільського ра-ну

Черкаської обл. - 1939) - український громадсько-політичний

і державний діяч, літературний критик, історик літератури,

академік Української Академії Наук (з 1919),

віце-президент ВУАН (з 1922), дійсний член НТШ у Львові,

публіцист, один із творців української журналістики.

Брав участь у розробці концепції української державності,

української національної культури й освіти.

Надрукував (загалом) близько десяти тисяч публіцистичних

і наукових статей. Видав ряд монографічних нарисів,

присвячених творчості Марка Вовчка, Тараса Шевченка,

Івана Франка, Михайла Коцюбинського, Івана Нечуя-Левицького,

Івана Карпенка-Карого, Панаса Мирного та ін.

Загинув 10 березня 1939 року в одному з таборів ГУЛАГу.

 

1 квітня, середа

- Микола Васильович Гоголь

(1809 року, Сорочинці, Полтавська губернія —

21 лютого 1852 року, Москва) — прозаїк, драматург,

поет, критик, публіцист.

“Він відчував, що душа його починала якось болісно нити,

немовби раптом посеред вихору веселощів і натовпу, що

закружився, заспівав хтось пісню про рідний поневолений народ”.

 

2 квітня, четвер

- 370 років тому народився

Максим Созонтович Березовський (1745, Глухів—1777,

Санкт-Петербург) — український композитор, диригент,

співак. Класик європейської музики.

Автор перших українських опер. Його прізвище пов’язане

із с. Береза неподалік Глухова. Він створив хоровий цикл

літургій, духовні концерти “Отче наш”, “Вірую”,

“Херувимська пісня”, “Слава в вишніх Богу” та ін.

- 125 років тому народився Яків Григорович Савченко

(1890, с. Жабки Полтавської обл. —

2 листопада 1937, Київ) — український поет,

журналіст, літературний критик та публіцист.

Серед ночі 17 вересня 1937 р., за постановою

військового прокурора КВО бригвійськюриста Дубеліра,

Яків Савченко був заарештований.

Допитували Якова Савченка слідчі Держбезпеки

лейтенант Зарубін і молодший лейтенант Хазін.

Складений ними 21 жовтня звинувачувальний висновок

затвердив нач. IV відділу УДБ КВС УРСР капітан Хатеневер.

29 жовтня звинувачувальний висновок затвердив

пом. прокурора СРСР Рагинський.

1 листопада 1937 р. Військова Колегія Верховного Суду СРСР

винесла вирок: вища міра покарання — розстріл.

Наступного дня Якова Савченка не стало.

 

4 квітня, субота

Воскрешення прав. Лазаря

Літургія з 8:00

Вечірня з 18:00

 

5 квітня, Неділя 6-та Великого посту (Вербна неділя).

- Прп. Никона, ігумена Києво-Печерського (1088)

Літургія з 8:00

З 6 по 11 квітня – Страсна Седмиця

- Дмитро Іванович Чижевський (1894-1977) —

учений-енциклопедист, культуролог, філософ,

літературознавець, релігієзнавець, лінгвіст, славіст,

дослідник української і слов’янської літератур,

історії культури, філософії, релігійної думки

й слов’янської духовності. Один із найвидатніших

славістів останнього тридцятиліття 20 століття,

відомий дослідник німецької славістики, її полігістор.

Автор понад 900 наукових праць. Але найвагомішою

виявилась праця Д. Чижевського як історика

української філософії, головним здобутком якої

він вважав “філософію серця” Григорія Сковороди.

 

6 квітня, Великий Понеділок

Вечірня з 18:00

 

7 квітня, Великий Вівторок

Благовіщення

Літургія з 8:00

 

9 квітня, Великий Четвер

Спомин Тайної Вечері

Літургія з 6:30

Соборування з 8:00

Вечірня з 18:00

Читаються 12-ть Страсних Євангелій

 

10 квітня, Велика П'ятниця

Поклоніння Плащаниці з 10:00

Літургія Ранішосвячених Дарів з 7:00

Поминальна вечірня з 18:00

- 60 років тому народився

Володимир Семенович Єрмаков (1955, Запоріжжя) –

художник, іконописець, майстер по дереву, архітектор,

фотохудожник і оформлювач, творча людина сьогодення,

яка без жалю і повністю віддає себе і свій талант

на служіння людям, рідній громаді храму Покрови

в селі Рубанівському на Васильківщині.

Народився художник в м. Запоріжжі в багатодітній родині.

Батьки – Семен та Людмила Єрмакови виховали десять дітей.

А ще Семен Омелянович був талановитим художником

і скульптором. Володя успадкував батьківський талант.

Закінчив міську дитячу художню школу. Добра спадковість-

чудово, але насамперед це щоденний труд до самопожертви

і повної відданості своєму покликанню.

У далекому Бодайбо (Сибір, Іркутська обл.) талант митця

по-справжньому, по-Божому оцінив і підтримав

священик Василь Пишний. Саме там Володимир почав серйозно

займатися іконописом і продовжує цю святу справу

донині в храмі Покрови в селі Рубанівському, де нині

проживає з родиною. Він розписав два храми

і написав багато ікон для різних церков.

(Його дружина, Тетяна Єрмакова (7 квітня 1955 р.н.)

тружениця храму Покрови, майстриня лялькового театру,

організатор святкових вистав).

 

11 квітня, Велика Субота

О 4:00 – чин поховання

 

Опівночі (з 11 на 12 квітня) –

Пасхальне богослужіння

 

12 квітня, Великдень, Пасха.

З по 19 квітня – Світла Седмиця

 

* * *

Родные мои, был у меня самый счастливый день в жизни, как раз на Пасху, вот послушайте. Пригнали как-то к нам в лагерь девчонок. Все они молодые, наверное, и двадцати им не было. Их бандеровками называли, не знаю что такое бандеровки? Знаю только, были они с Украины, хохлушки, тихие такие, богомольные. Говорят, свободы захотели. Среди них одна – красавица. Коса у неё до пят, и лет ей от силы шестнадцать. И вот она-то так ревет, так плачет! Как же горько ей, девочке этой, что так убивается она, так плачет в пасхальный день. Подошел ближе, спрашиваю… А собралось тут заключенных человек двести. – А отчего девушка-то так ревет? Кто-то мне отвечает: - Трое суток ехали, нам хлеба дорогой не давали. А когда приехали – сразу все выдали. А она не ела, дни у неё что ли такие, постные, перед Пасхой. А паек-то этот, который за три дня, и украли, выхватили как-то у нее. Вот, получается, трое суток она не ела, мы бы поделились с нею, но у нас хлеба нет, уже все съели.
А у меня в бараке была заначка пасхальная – буханка хлеба! Бегом я в барак… Какой хлеб сами понимаете, но все же хлеб. Хлеб беру и бегом назад. Несу хлеб девочке и даю. А она мне: - Ні, не треба! Я честь свою за хліб не продаю! И хлеба-то не взяла, батюшки! Милые мои, родные! Да Господи! Не знаю, какая честь такая, что человек за нее умереть готов? До того не знал, а в тот день узнал, что это девичьей честью называется!
Сунул я этот кусок ей под мышку, и бегом за зону, в лес! В кусты забрался, и такие были слезы у меня, но не горькие, а радостные, пасхальные… Думаю, Господь скажет: - Голоден был, а ты, Павлуха, накормил Меня. – Когда, Господи? – Да вот эту девку-то, бандеровку… то ты Меня на Пасху накормил! Вот это был и есть самый счастливый день в моей жизни!

 

* * *

- Вася, друг, говори со мной на украинском, - бывало, просил отец Павел (Груздев).
- А зачем Вам это, отче?
- А затем! Не спрашивай лучше и не возражай. Больно от твоих вопросов.
- А почему?
- Эх, Вася, вредный ты, раз сказал - говори, значит говори. Дужо гарна мова. Помню, пригнали в наш лагерь “бандеровцев”. Тихие такие, мягкие, добрые люди. А веры такой - как пламя, как огонь! Я и прислушивался, как они разговаривают между собой, как молятся, как “Отче наш” читают. И сам кой-какие слова запомнил. Гарна мова - ласковая, певучая. А случалось, на лесоповале, как запоют они - так и забудешь про всё! Так хорошо на душе, что и не выскажешь. А ты же, Вася, украинец, вот и люби свою мову. Она от Бога, она твоя родная. А ведь кто любит родное, тот и Богу родной. Нет, нет, Васёк, говори со мной на украинском. Так надо, так и Богу любезно.
Эх, “бандеровцы” - страдальцы, мученики, святой народ...