Тижні перед Великим постом 2013


 

 

Щиро вітаємо Вас!

Мира, Добра і Радості дай Вам Бог!

Ласкаво просимо до нас у гості !

Покров





КАРТА САЙТУ

Перекласти сайт

Новини

Підписатися на новини


Останні видання



 

 


Святці

Дорогі брати і сестри!


28 лютого 2013 року о 7-й годині ранку
відійшла у Вічність

Ольга Олександрівна Загумєннікова
(21 травня 1949 – 28 лютого 2013)

Похорон відбудеться 2 березня, в суботу:

                                - З 10°° – заупокійна літургія
        - Відспівування
  - Прощання
- Поминки

Дев’ятий день – 8 березня, п’ятниця
Сороковий день – 8 квітня, понеділок

Вічна Пам'ять
народній артистці України,
прима-балерині Дніпропетровського театру опери та балету,
послушниці Рубанівського храму Покрови

Ользі Олександрівні Загумєнніковій

1 березня – 150 р. від д. н. Олексія Михайловича Гуляєва (1863-1923), укр. правознавця.

2 березня (субота) – Прп. Феодора, мовчальника Києво-Печерського (ХІІІ)

Прав. Маріамни.

- Вечірне богослужіння о 17-00.

3 березня – неділя про блудного сина. Глас 6.

- Літургія (з 8-00), молебень, панахида, пригощення.

З Євангелія (Лк. 15, 11-32).

Ще сказав: один чоловік мав двох синів. І сказав молодший з них батькові: батьку, дай мені частину майна, що належить мені.
І батько розділив між ними майно. Через кілька днів молодший син, зібравши все, пішов у далекий край і там розтратив своє майно, живучи розпусно. Коли ж він усе розтратив, настав великий голод у тій країні, і він почав бідувати. І пішов, пристав до одного з жителів тієї країни; а той послав його на свої поля пасти свиней. І він радий був насититися стручками, які їли свині, але ніхто не давав йому. Опам’ятавшись, він сказав: скільки наймитів у батька мого мають надлишок хліба, а я вмираю з голоду; встану, піду до батька мого і скажу йому: батьку! Згрішив я перед небом і перед тобою і вже недостойний зватися твоїм сином; прийми мене як одного з наймитів твоїх. Встав і пішов до батька свого. І коли він був ще далеко, батько побачив його і переповнився жалем; побіг і, кинувшись йому на шию, цілував його. Син же сказав йому: батьку! Я згрішив перед небом і перед тобою і вже недостойний зватися твоїм сином. А батько сказав рабам своїм: принесіть найкращий одяг і вдягніть його, і дайте перстень на руку його і взуття на ноги; і приведіть відгодоване теля, і заколіть; будемо їсти і веселитися! Бо син мій оцей був мертвий і ожив, пропав і знайшовся. І почали веселитися. А старший син його був у полі; і коли, повертаючись, наблизився додому, почув музику та співи та радощі; і, покликавши одного із слуг, запитав: що це таке? Той же сказав йому: брат твій прийшов; і батько твій заколов відгодоване теля, бо прийняв його здоровим. Він розгнівався і не схотів увійти. Батько ж його, вийшовши, кликав його. Але він сказав у відповідь батькові: ось я стільки років служу тобі і ніколи заповіді твоєї не переступав, але ти ніколи не дав мені й козляти, щоб мені повеселитися з друзями моїми. Коли ж цей син твій, що змарнував добро своє з блудницями, прийшов, ти заколов для нього відгодоване теля. Він же сказав йому: сину, ти завжди зі мною, і все моє – твоє. Веселитися ж і радіти треба тому, що брат твій оцей був мертвий і ожив, пропав і знайшовся.

– 125 р. від д. н. Дмитра Євгеновича Чикаленка (1888-1965), укр. археолога.

4 березня – 125 р. від д. н. Наталени Андріанівни Королевої (1888-1966), укр. письменниці, актриси.

1815 року народився Михайло Вербицький -
композитор, громадський діяч,
автор Гімну України.

5 березня – 110 р. від д. н. Наталі Львівни Забіли (1903-1985), укр. письменниці, перекладача.

Прп. Агафона, чудотворця Києво-Печерського (ХІІІ).

Блгв. кн. Київського Ярослава Мудрого (1054).

Під час його правління Київська Русь перетворилася на могутню європейську державу. Звершено розпочате Володимиром Великим розширення меж столиці Русі — Києва. Збудовано Золоті ворота, Лядську браму, Жидівські ворота, Георгіївський та Ірининський собори, Софійський собор, в якому згодом поховали в саркофазі Ярослава Мудрого та його дружину Ірину. Створив бібліотеку Софійського собору.
За часів його правління засновано міста Корсунь, Гюргів (нині — Біла Церква), розбудовано Чернігів, Переяслав, Володимир-Волинський, Турів, встановлено династичні зв'язки з королівськими дворами Швеції, Норвегії та Франції. Продовжувалося карбування срібних монет. Ярослав Мудрий був високоосвіченою людиною, він дбав про освіту і культуру свого народу. За його ініціативою почалася в Києві праця над перекладами грецьких та інших книг на церковно-слов`янську мову, переписувано багато книг, був укладений літописний звод.
Київська Русь за Ярослава Мудрого була великою і могутньою державою Європи, досягнувши на ті часи найвищого розвитку.

8 березня - Пурим або Гамана - національне еврейське свято. Це не є релігійне свято. Це свято знищення усіх ворогів іудеїв. Перський цар дозволив євреям «знищити, убити і погубити усіх сильних у народі і в області, які ворогують з ними, - дітей і дружин, і майно їх розграбувати» (Книга Есфірі, 8-11). І два дні «іудеї били усіх ворогів своїх, і винищували, і діяли з ворогами по своїй волі» (Книга Есфірі, 8-11). Тоді загинуло 75 тиcяч "ворогів народу", а день погромів і убивств став «веселим святом Пурим» («зробили їх днями бенкету і веселощів, посилаючи подарунки одне одному», «проводьте цей день з усіма веселощами, а «всяке місто або область взагалі, які не виконають цього, нещадно спустошаться мечем і вогнем і зробляться не тільки пустелею для людей, але і для звірів і птахів назавжди...»).

Комуністки, німецькі юдейки Клара Цеткін і Роза Люксембург в 1910 р. на конференції жінок-соціалісток у Копенгагені (Данія) запропонували відзначати 8 березня як свято. Але це свято не прижилося в світі. Його святкували, крім Ізраїлю, тільки в Російській імперії (СРСР).

Цивілізований світ на знак поваги й любові до жінок щороку у другу неділю травня відзначає День Матері — після Великодніх свят, в час розквіту весни й наближення сонячного літа.

Оскільки український народ у своїй основі є християнським і належить до сім’ї європейських народів, нав’язане силоміць свято 8 березня є чужим для нас.

Нам годиться відзначати День Матері (друга неділя травня, тобто 12 травня 2013) і День святих Жон-мироносиць (в цьому, 2013 році – 19 травня).

День Матері відзначається в Україні з 1995 року.

8 березня (п'ятниця) - Поминальна вечірня о 17-00.

9 березня - Субота поминальна (м’ясопусна)

– День народження Тараса Григоровича Шевченка (1814-1861)


Хата Шевченка в Моринцях

Прп. Еразма Києво-Печерського (1160).
Еразм був дуже заможним і пожертвував своє багатство на церковні потреби й оздоблення Великої Печерської церкви.

- Заупокійна Літургія (з 8-00), молебень, панахида, поминки.

- Вечірне богослужіння о 17-00

10 березня – неділя м’ясопусна, про Страшний суд

- Літургія (з 8-00), молебень, панахида, пригощення.

З Євангелія (Мт. 25, 31-46)

Коли ж прийде Син Людський у славі Своїй і всі святі ангели з Ним, тоді сяде на престолі слави Своєї, і зберуться перед Ним усі народи; і відділить їх одних від одних, як пастир відділяє овець від козлів. І поставить овець праворуч Себе, а козлів – ліворуч. Тоді скаже Цар тим, які праворуч від Нього: прийдіть, благословенні Отця Мого, успадкуйте Царство, уготоване вам від створення світу. Бо голодував Я, і ви дали Мені їсти; спраглим був, і ви напоїли Мене; був подорожнім, і ви прийняли Мене; був нагим, і ви зодягли Мене; був недужим, і ви відвідали Мене; у в’язниці був, і ви прийшли до Мене.
Тоді скажуть Йому праведники у відповідь: Господи! Коли ми бачили Тебе голодним, і нагодували?
Або спраглим, і напоїли? Коли ми бачили Тебе подорожнім, і прийняли? Або нагим, і зодягли? Коли ми бачили Тебе недужим або у в’язниці, і прийшли до Тебе? І Цар скаже їм у відповідь: істинно кажу вам: зробивши це одному з цих братів Моїх менших, Мені зробили.
Тоді скаже й тим, які ліворуч від Нього: ідіть від Мене, прокляті, у вогонь вічний, уготований дияволу і ангелам його. Бо голодував Я, і ви не дали Мені їсти; спраглим був, і ви не напоїли Мене; був подорожнім, і не прийняли Мене; був нагим, і не зодягли Мене; недужим і у в’язниці, і не відвідали Мене. Тоді й вони скажуть Йому у відповідь: Господи! Коли ж ми бачили Тебе голодним, або спраглим, чи подорожнім, або нагим, або недужим, або у в’язниці і не послужили Тобі? Тоді скаже їм у відповідь: істинно кажу вам: не зробивши цього одному з менших цих, Мені не зробили. І підуть ці на вічні муки, а праведники в життя вічне.

- 150-та річниця створення Гімну
«Ще не вмерла України і Слава, і Воля».

З 11 березня по 17 березня – Масляна

– 150 р. від д. н. Володимира Іполитовича Липського (1863-1937), укр. ботаніка.
– 125 р. від д. н. Василя Михайловича Чечвянського (1888, хутір Чечва, Полтавщина - 15 липня 1937, Київ), укр. письменника. Старший брат Остапа Вишні, довголітній співредактор і секретар журналу «Червоний Перець»; член літературних організацій «Плуг» і ВУСПП; друкуватися почав на поч. 1920-их pp. За єжовщини розстріляний.

12 березня – 150 р. від д. н. Володимира Івановича Вернадського (1863-1945).

Український вчений-енциклопедист, філософ, природознавець, мислитель, засновник геохімії, біогеохімії та радіогеології, космізму, академік. Один із засновників Української Академії наук; став дійсним членом Української АН та її першим президентом (з 1919). Засновник першої наукової бібліотеки в Україні (нині названої його ім'ям). Збагатив науку глибокими ідеями, що лягли в основу нових провідних напрямків сучасної мінералогії, геології, гідрогеології, визначив роль організмів у геохімічних процесах. Організатор та директор Радієвого інституту (1922-1939), Біохімічної лабораторії. Дійсний член НТШ та ряду інших академій (Паризької, Чеської).

Прп. Тита, пресвітера Києво-Печерського (1190).

Прп. Тита Києво-Печерського, колишнього воїна (ХІV)

13 березня – 125 р. від д. н. Антона Семеновича Макаренка (1888-1939), укр. письменника, педагога.

Свт. Арсенія (Мацієвича), митр. Ростовського (1772).

Народився у місті Володимир-Волинському 1697 року в родині православного священика. Здобув гарну освіту: вчився в місцевій духовній школі, у Львівській та Київській академіях.
1716 року майбутнього митрополита направили у Чернігівську єпархію в Новгород-Сіверський Спаський монастир проповідником. Тут він був пострижений у чернецтво з ім'ям Арсеній. Під час свого перебування в Чернігові Арсеній зблизився з архієпископом Антонієм Стаховським. В 1718 році за власним бажанням був відпущений в Київську академію для "слухання філософії і богослов'я".
Арсеній залишався в Академії до 1726 року, тут отримав сан священика (в 1723 році).
Після закінчення Академії він протягом 1726-1727 рр. був проповідником при київському архієпископі Варлаамі Ванатовичу, в 1728-1729 роках живе в Києво-Печерській лаврі, в 1730 році подорожує в Тобольск,
де в цей час перебував Антоній Стаховський.
В ієромонахи його рукоположив єпископ Переяславський Кирило Шумлянський в митрополичому соборі Святої Софії. Два роки він проповідує при Києво-Софійському митрополичому дворі, потім рік у Києво-Печерській Лаврі, а вже 1729 року він приїздить до Чернігова і зупиняється у Свято-Троїцькому Іллінському монастирі.
Протягом 1734-35 років був учасником морської Камчатської експедиції. Він неабиякий мав вплив на російських імператриць Анну Іоанівну, регентшу Анну Леопольдівну, а потім і на Єлизавету Петрівну. 13 вересня 1738 року Святійший Синод призначив його екзаменатором ставлеників у священство і законовчителем Кадетського сухопутного корпусу. 28 вересня 1739 року ієромонах Арсеній Мацієвич стає законним вчителем гімназії при Академії наук.
10 березня 1741 року його призначили на митрополита Тобольського і всього Сибіру. 26 березня 1741 року посвячений в сан митрополита.
28 травня 1742 року вийшов наказ - "Арсенія, митрополита Тобольського, перевести на Ростовську кафедру і бути йому Святійшого Синоду членом".
Після приходу до влади Катерини II, вона розпорядилася забрати монастирські землі в казенну власність. В 1763 році Арсеній прислав в Синод, який в той час знаходився в Москві, 2 донесення, в яких різко висловився проти нових розпоряджень щодо церковного майна, виступав за відновлення патріаршества. Синод представив перше донесення Імператриці і 14 квітня 1763 року справа закінчилась засланням митрополита в Архангельську епархію в Миколаївський Карельський монастир.
В 1767 році в цьому ж монастирі, по доносу одного з офіцерів, почалось розслідування нової справи проти Арсенія. По цій справі його було доставлено в Архангельську Губернську Канцелярію, де він утримувався на час слідства. Ця справа, разом із попередньою із 1763 року, розглядалась особисто Імператрицею. За таке «оскорбление ея величества» владику позбавили сану й чернецтва, засудили до смерті після катувань. Але вирок було замінено на ще тяжчий — довічне ув’язнення в кам’яному мішку Ревельської в’язниці. На стінах він порозвішував свої найбільш шановані українські ікони: Охтирську Божу Матір, преподобних Антонія і Феодосія,
святу великомученицю Варвару, святителя Димитрія Туптала.
А щоб муки непокірного митрополита були дошкульніші, цариця розпорядилася повісити на стіні камери його парадний портрет при всіх митрополичих регаліях. Двері до каземату, в якому сидів святитель, замурували. Кінець його страдницького життя наближався. Тоді двері до каземату вибили і впустили священика Саву Кондратова, настоятеля Ревельської Миколаївської церкви. Той вжахнувся: кімната вся сяяла від блиску, а посередині стояв митрополит в повному облаченні. Священик вибіг з криком: «Ви казали, що там арештант, а там архієрей!» Коли увійшов священик з комендантом вдруге, то митрополит лежав розслабленим. Священик Сава висповідав митрополита-мученика і взяв у нього благословення. 28 лютого 1772 року святитель Арсеній, митрополит Ростовський, в'язень Ревельської фортеці тихо упокоївся. Вже увечері померлого з наказу коменданта поховали при Свято-Миколаївській церкві.
Всі, хто був присутній при таких таємних похоронах під страхом смерті змушені були мовчати. Пізніше в цій церкві таки стали молитися за упокій колишнього митрополита Арсенія і навіть показували його могилу. Розписка про витрати на похорон митрополита Арсенія свідчила, що було куплено гріб, дано за нього 1 карбованець 4 копійки, матерії за 50 копійок, грамота і вінчик 6 копійок. Митрополит Іларіон Огієнко в своїй праці про митрополита-мученика Арсенія зазначить: «Отак оцінено в Росії велику 20-літню працю одного з найвидатніших українських митрополитів...
Ціна оціненого».

14 березня – 100 р. від д. н. Василя Григоровича Тимашевського (1913), укр. архітектора, художника.

15 березня (п’ятниця) – Свт. Іова (Борецького), митр. Київського і всієї Русі (1603).

Навчався у Львівській братській школі й Краківському університеті. З 1604 року — викладач латинської й грецької мов Львівської братської школи. 1604—1605 рр. — ректор. 1610—1615 Борецький — священик Київської Воскресенської церкви на Подолі, один із засновників Київського братства та Київської братської школи, її професор й перший ректор (1615—1618). Викладав мови: грецьку й латинську, філософію; приділяв увагу окремим богословським питанням. Борецький виявляв турботу про школу та її учнів: постачав все необхідне для навчання (забезпечував учнів за власний кошт підручниками, почав укладати бібліотеку), утримував на свій кошт бідних та сиріт. Кияни шанували ректора й називали «другим Іоаном Милостивим». Втілював у життя думку про те, що спів і музика є важливими важелями естетичного виховання. Багато зусиль доклав, щоб навчити учнів і півчих правильному церковному співові.
У грудні 1619 Борецький і його дружина Никифора Федорівна Чеховичевна прийняли чернечий постриг. Борецький став ігуменом Київського Михайлівського Золотоверхого монастиря. Разом з однодумцем гетьманом П. Сагайдачним та іншими відомими оборонцями української православної церкви Борецький відновив за благословенням патріарха Єрусалимського Теофана українську православну ієрархію. Став першим по її відновленні митрополитом Київським, Галицьким і всієї Русі і був ним до смерті.
Не полишав справ мирських. Підтримував київських друкарів Т. Вербицького
й С. Соболя. Брав участь у перекладі з грецької на старослов'янську й редагуванні «Анфологіону», виданого Лаврською друкарнею 1619. Прихильник не конфесійної, а широкої народної освіти. Послідовно виступав за її демократизацію, все становість
та за рівність у навчанні. У статут Луцької братської школи, затверджений Борецьким, вписана теза, що стала провідною в братських школах України: «Багатії над убогими в школі нічим вищі не мають бути, лише самою наукою». Вважав, що саме освіта визначає місце людини в суспільстві й спроможна змінити суспільство. Доводить, що українці мають історичні права на власну вітчизну й церкву, що козаччина є спадкоємицею «тої старої Русі», старих руських князів, що козаки —
це дійсні лицарі Христа, що віра й спасіння душ православних — це провідна мета їхніх подвигів. Закликав до єдності й оборони.
В 1628—1629 рр. був разом із митрополитом В.Рутським прихильником загального замирення української церкви.
Помираючи, Борецький передав опіку над освітніми справами «превелебнійшому в Бозі отцю Петру Могилі».

16 березня (субота) - Вечірне богослужіння о 17-00

17 березня – неділя сиропусна. Прощена неділя. Глас 8.

- Літургія (з 8-00), молебень, панахида, чин прощення, благословення.

З Євангелія (Мт. 6, 14-21).

Бо якщо ви прощатимете людям провини їхні, то простить і вам Отець ваш Небесний.
А коли не будете прощати людям провин їхніх, то і Отець ваш не простить вам провин ваших.
Коли ж постите, не будьте сумні, як лицеміри, бо вони потьмарюють обличчя свої, щоб показати людям, що постять вони.
Істинно кажу вам: вони вже мають нагороду свою. Ти ж, коли постиш, намасти голову твою і вмий обличчя твоє, щоб не показувати людям, що ти постиш, але Отцю твоєму, – Який у таїні; і Отець твій, Який бачить таємне, воздасть тобі явно.
Не збирайте собі скарбів на землі, де черв і тля точать і де злодії підкопують і крадуть. Збирайте ж собі скарби на небі, де ні черв, ні тля не точать і де злодії не підкопують і не крадуть, бо де скарб ваш, там буде й серце ваше.

Заговини на Великий піст.

18 березня (понеділок) – седмиця 1-ша Великого посту.

На першій седмиці Великого посту богослужіння відбуваються кожен день
о 9-00 ранку і о 17-00 вечора.

З 19 березня по 4 травня – Великий піст

* * *

Один старий чоловік переїхав жити до свого сина, невістки та чотирирічного онука. Його руки тремтіли, очі погано бачили, він шкандибав. Сім'я їла разом за одним столом, але старі, тремтячі дідові руки і слабкий зір ускладнювали цей процес. Горошини сипалися з ложки на підлогу, коли він затискав в руках стакан, молоко проливалося на скатертину.
Син і невістка стали все більше дратуватися через це.
- Ми повинні щось зробити, - сказав син. - З мене досить того, як він шумно їсть, проливаючи молоко і розсипаючи їжу на підлозі.
Чоловік і дружина вирішили поставити окремий маленький столик в кутку кімнати. Там дідусь став їсти на самоті, в той час як інші члени сім'ї насолоджувалися обідом. Після того, як дідусь двічі розбивав тарілки, йому стали подавати їжу в дерев'яній мисці. Коли хтось із сім'ї мигцем поглядав на дідуся, іноді у нього були сльози в очах, тому що він був зовсім один. З тих пір єдиними словами, які він чув на свою адресу, були колючі зауваження, коли він випускав виделку або розсипав їжу.
Чотирирічний хлопчик спостерігав за всім мовчки. Одного вечора, перед вечерею, батько помітив його з дерев'яною тріскою на підлозі. Він ласкаво запитав малюка:
- Чим ти займаєшся?
Так само довірливо хлопчик відповів:
- Я роблю маленьку миску для тебе і мами, з якою ви будете їсти, коли я виросту.
Хлопчик посміхнувся і продовжив працювати. Ці слова так приголомшили батьків, що вони втратили дар мови. Потім вони заплакали. І хоча жодного слова не було сказано, обидва знали, що треба зробити.
Того вечора чоловік підійшов до дідуся, узяв за руку і ніжно проводив його назад до сімейного столу. І відтоді він їв разом з родиною. І чомусь ні чоловік ні дружина більше не турбувалися, коли падала вилка, розливалося молоко або бруднилася скатертина.


Пасха – 5 травня



Саша Штирбу в Рубанівському виконує свій твір "Пори року"




Основні події 2012 року в Рубанівському храмі Покрови

1. В березні під спудом храму знайшли ще один склеп з труною
2. Споруджено новий вольєр
3. У травні в Дніпрі відкрилась персональна виставка художніх робіт В. Єрмакова до творів І. Манжури. Відео виставка В. Єрмакова
4. У червні в Храмі Покрови відбулась панахида за новопреставленим Миколою Невидайло
5. Все літо продовжувались роботи по благоустрою території навколо храму
6. В вересні під закладним каменем церкви, під час ремонту, віднайдено мідну табличку з написом про заснування Красної Церкви
7. До Дня пам’яті жертв Голодомору було встановлено Плиту пам’яті
8. В грудні до храму Покрови завітав мер Вени, відомий світовий політик Раміс Доган
9. Весь рік продовжувалась робота над проектом Храму «Шлях України до Бога»
10. На протязі цього року в видавництві «Навіки» побачили світ таки книги: «Різдво», «Ювілейний попутник 1», «Великий піст», «Пасха», «Боже, скільки благодаті ласка нам Твоя дає», «Тройця», «Жага волі», «Петро і Павло», «Ольга і Володимир», «Ювілейний попутник 2», «Ювілейний попутник 3», «Покрова», «Трьомсин Богатир», «Голодомор-Геноцид». Наші видання 2012.

Основні події 2011 року в Рубанівському храмі Покрови

1. Закінчилось будівництво каплиці над могилою Марії Денисівни Єгорчатової
2. Вийшов у світ «Довідник 2010»
3. До дня І. Манжури вийшла збірка його віршів «На добрій ниві»
4. Вийшли в світ книжки В. Підмогильного «Ваня» та Б. Мозолевського «Пектораль»
5. Наприкінці весни насаджено яблуневий сад (150 дерев)
6. Насаджено виноградник біля ставка і біля дзвіниці
7. Встановлено меморіальні камені Т. Шевченку і Г. Стеллецькому
8. Встановлено подвійні скляні двері на боковому ганку храму
9. Реконструйовано співочий майданчик
10. Семінаристи О. Загумєннікова, Л. Овдієнко, А. Постова отримали дипломи про закінчення Полтавської духовної семінарії
11. Журналістами та кінооператорами 51 каналу ТV м. Дніпра знято фільм про Храм Покрови
12. На музейній території з’явились різні старовинні експонати
13. На причалі побудована ще одна альтанка для Йорданської купелі
14. Прокладено високовольтну лінію електропередач
15. На Покрову був показаний фільм про новий проект Храму «Шлях України до Бога»
16. До 160-річного ювілею І. Манжури створено куточок поета (пам’ятний камінь)
17. Вийшла збірка казок Івана Манжури «Казки нижньої Наддніпрянщини»
18. День пам'яті жертв Голодоморів - 26.11.2011
19. 10.12.2011 р. на свято Знамення Пресвятої Богородиці Храм відвідав митрополит Іриней та багато гостей
20. У грудні було висаджено 85 садженців плодових дерев
21. В січні закінчили Київську духовну семінарію Андрій Ільман та Леонід Бугай



З 6 по 28 квітня
в Дніпропетровському молодіжному театрі
відбудеться фестиваль української казки "Чиста криниця".
Вистави будуть показані щосуботи і щонеділі об 11 годині.
В програмі вісім вистав.

Дніпропетровський академічний обласний український молодіжний театр вул. Московська, 23
т. (056) 745-35-70, (056) 778-15-32, (056) 778-15-31
e-mail: jp_teatr@ukr.net



Можете залишити свій коментар

Додати картинку до свого повідомлення на http://ru.gravatar.com/

Захист від спаму *