28 квітня — 8 червня
Posted By Рубанівське on 08.06.2019
 |
||
12 травня 2019 року — День Матері
Люблю Україну
|
Люблю Україну любовію сина, В недобрий освідчуюсь час, Коли на непри́язні глузи і кпини Наразитись можу я враз. Та хай буде й так… Це мене не обходить, Не стане в дорозі моїй, Любові святій аж ніяк не зашкодить, Хоч всіх злоязиких задій. Нехай той злостиво глузує й кепкує, У кого душа замала, У кого під серцем куточка бракує, Щоб там Україна жила. Нікого не кличу і не спонукаю: — Любіть Україну! Любіть! Та сам ось не бачу, та сам я не знаю, Як можна Її не любить?! Не йму і не тямлю, як можна, як можна У вихорах цих лихоліть Лишатись байдужим і жить безтривожно, Її ж не любить, не жаліть? Нехай той лукавець сміється й кепкує Хто в Ній лаштував собі рай, Хто потай валізи пузаті пакує, Готовий податись взакрай. А я не бажаю перекотиполем, В полоні мінливих вітрів, Без волі котитися з поля на поле, Аж поки не звалишся в рів. Бо вийшов я родом із аборигенів, Чия кореневість тривка, І музика роду в гартованих генах За часом ніяк не змовка. |
Не вигадав я цю любов незнищиму, Цей Божого Промислу плід, Щоб я не зневажив свою Батьківщину, А з нею і свій Родовід. Для мене — любить Україну, як дихать, А дихать для того, щоб жить. З якої ж ось тут недолугої примхи Я мав би Її не любить? В любові моїй і печаль, і розрада, І вся Україна, як є, І всі Її радощі, всі негаразди Проходять крізь серце моє. Коли б моя сила, коли б моя влада, І небо б я Їй прихилив, Щоб не шматували Її землекради Й ворожий вогонь не палив. Мою цю любов до святої Вкраїни Не квапивсь на світ показать, Та віку ж мого йде лічба на хвилини, То й дав собі волю сказать. То й дав собі волю на люди сказати: В любові цій щастя моє, Яке наговорам ворожим вповзати У душу мою не дає. Несли Україні любов свою щиру Сини щонайкращі Її Й страждали на палях, в копальнях Сибіру, І голови клали свої. Я їхню любов безоглядно жертовну Сприймаю, немов заповіт, І множусь на вірних синів помільйонно На всю Україну і світ. |
| Михайло Пишний |
Comments