Рубанівське » 26 вересня — 14 жовтня 2015

26 вересня — 14 жовтня 2015

Posted By on 16.09.2015

26 вересня,
субота перед Воздвиженням
Вечірня о 18:00

 

27 вересня, Неділя 17-та
після П'ятидесятниці. Гл. 7
Воздвиження
Літургія з 8:00

 

30 вересня, середа
Мцц. Віри, Надії, Любові
та Софії (137)

Літургія з 8:00
Поздоровлення
іменинниць з Днем Ангела

 

1 жовтня, четвер
Валер’ян Львович Поліщук
(1897, с. Більче Боремельської волості
Дубенського повіту Волинської губернії —
9 жовтня 1937, Сандармох),
український письменник — поет і прозаїк,
літературний критик і публіцист.

Окремими виданнями побачили світ понад
50 його книжок, серед яких найпомітніші —
«Книга повстань» (1922), «Дума про Бурмашиху» (1922),
«Розкол Європи» (1925), «Пульс епохи» (1927),
«Григорій Сковорода» (1929) та інші.
23 квітня 1932 року під приводом недостатнього
зв’язку з письменницькими масами й зловживань
вузькогруповою політикою, влада розпускає так звані
пролетарські, а разом з ними й всі інші письменницькі
організації. Натомість було створено
Всесоюзну Спілку Совєтських Письменників
з виразно комуністичною ідеологією. На чолі Спілки
поставили Максима Горького. Українських письменників
жорстко підпорядкували російському центру.
Всі, хто так чи інакше продовжував орієнтуватися
на Захід, на Європу, хто не бажав іти московським шляхом,
хто пробував і далі експериментувати з формою,
були приречені на знищення. Не оминула ця доля
й Валеріана Поліщука. Наприкінці 1934 р. його,
разом із М. Любченком, М. Кулішем, Г. Епіком,
В. Підмогильним, В. Вражливим, Є. Плужником,
В. Штангеєм, Г. Майфетом, О. Ковінькою
було звинувачено у приналежності до
так званого Центру антирадянської боротьбистської
організації й заарештовано.
На закритому засіданні виїзної сесії Військової
колегії Верховного Суду СРСР 27-28 березня
1935 року Поліщуку винесено вирок: 10 років ізоляції
в концтаборах. Він так і не вийшов на волю,
бо наприкінці 1937 - на початку 1938 року окрема «трійка»
УНКВД по Ленінградській області (голова - Л. Заковський,
члени - В. Горін та Б.Позерн, секретар - Єгоров)
оформила низку групових справ,
засудивши до розстрілу 1825 соловецьких в’язнів,
яких було переведено на тюремний режим (СТОН).
За справою № 103010/37 р. найбільше було засуджено
до розстрілу саме українців — Омеляна Волоха,
Марка Вороного, Миколу Зерова, Антона Крушельницького,
Миколу Куліша, Леся Курбаса, Юрія Мазуренка,
Валеріана Підмогильного, Павла Филиповича,
Клима Поліщука… Серед них був і Валеріан Поліщук.

 

2 жовтня, п’ятниця
Блгв. вел. кн. Ігоря Чернігівського
та Київського (1147)

 

3 жовтня, субота після Воздвиження
Вечірня о 18:00

 

4 жовтня, Неділя 18-та
після П'ятидесятниці. Гл. 1
Свт. Димитрія,
митр. Ростовського (1752)

Літургія з 8:00

 

8 жовтня, четвер
Прп. Сергія, ігум. Радонезького (1392)
- 130 років тому народився
Володимир Юхимович Свідзинський
(1885, с. Маянів Вінницького повіту Подільської губ. –
18 жовтня 1941, с. Непокрите, Вовчанський р-н,
Харківська обл.) - український поет, перекладач.

Життя Володимира Свідзінського обірвалося трагічно
в жовтні 1941 року. Коли німецькі війська наближалися
до Харкова, НКВД заарештував тих харків’ян, які
ще не евакуювалися, зокрема представників
української інтелігенції. Свідзінський знав,
що приречений на арешт, тому переховувався у друзів.
Але 27 вересня 1941 року був арештований.
Разом із іншими арештантами його гнали
під конвоєм на схід. Коли виникла загроза оточення
німецькими загонами, арештантів в селі Непокрите
загнали в покинуту господарську будівлю,
яку облили бензином і підпалили.

Михайло Пилипович Кравчук
(1892, Човниця, Волинь - 9 березня 1942, Колима) –
український математик, академік АН УРСР (з 1929).
Доктор фізико-математичних наук (з 1924),
Професор Київського Політехнічного Інституту,
вчитель Архипа Люльки — конструктора реактивних
авіадвигунів та Сергія Корольова – конструктора радянських
космічних кораблів, майбутнього академіка
Володимира Челомея. Методи М. Кравчука використані в США,
Японії та інших країнах при моделюванні кібернетичної техніки.
Наукові праці М. Кравчука широко використовували
американські автори першого у світі комп’ютера.

Учасник багатьох міжнародних математичних конгресів.
Мав широкі контакти із світовою математичною
громадськістю. Співавтор першого тритомного словника
української математичної термінології. Наукові праці
стосуються алгебри, математичного аналізу, диференціальних
та інтегральних рівнянь, теорії функцій та інших
розділів математики.
21 лютого 1938 року М. Кравчука заарештували.
23 вересня 1938 р. вченого було засуджено
до 20 років в’язниці та 5 років заслання. Судове засідання
тривало півгодини. В останньому слові вчений
просив дати йому можливість закінчити розпочату працю
з математики. З Лук’янівської в’язниці його відправляють
до Владивостока і далі у трюмі суховантажного судна «Джурма»
морем - на Колиму, у ті лиховісні колимські золоті копальні,
зокрема і в Мальдяк, де норми видобутку
були утридцятеро більшими, ніж у каторжан за царя…
9 березня 1942 року М. Кравчука не стало…
(«вже мертвого Кравчука вранці тричі бив наглядач
металевою палицею, щоб ставав до роботи», —
свідчив сусід по нарах М. Попов).

 

10 жовтня, субота
Вечірня о 18:00
Михайло Опанасович Драй-Хмара
(1889, Малі Канівці Золотоніського повіту,
Черкаської області — 19 січня 1939,
концтабір ГУЛАГ СРСР, Колима) —
український поет, літературознавець, перекладач.

Ось що про смерть поета на Колимі повідав
Михайло Добровольський, який до 1937 очолював
комсомольську організацію Удмуртської АРСР:
“Був у мене на Колимі друг незабутній, ще й тезко, —
український поет, професор — знавець мов і літератур…
Прізвище поет мав якесь чудернацьке з двох окремих слів,
одна половина ніби як німецька, а друга — українська.
Якщож перекласти по-російському, то буде «три тучи»…
…Одного сонячного квітневого дня 1939 р., коли було
по-колимськи відносно тепло, а наша бригада поралася
на дорозі, до нас наблизилося легкове авто — «емка».
Конвой вишикував шеренгою бригаду із сорока доходяг.
З «Емки» вилізли троє із сусманського управління,
притримуючи при боках маузери. Усі, як завжди тоді,
«під мухою»… Підійшли. Конвой щось їм доповів… Один
із трьох повільно витяг маузер із дерев’яної кобури і,
підійшовши за кілька кроків до першого в’язня, —
трах, до п’ятого — трах… Ми з Драєм стояли аж
у четвертому десятку поряд, а з другого боку стояв
київський студент Володя, з чиїм батьком Драй дружив
колись у Кам’янці. Отож, коли почали нізащо розстрілювати
щоп’ятого, Драй умить обрахував, що під кулю потрапить
саме студент Володя…
Щойно кат наблизився до чергової п’ятірки, до Володі,
як Драй рвучко відштовхнув студента і став на його місце
зі словами: «Не чіпай, кате, молоде життя, бери моє»…
З цими словами він плюнув прибульцеві межи очі…
Все відбулося блискавично… Тієї ж миті кат упритул
випустив у груди Драя решту набоїв… Драй ще встиг
прохрипіти «Гад!..» і, відштовхнувшись правицею
від мого лівого плеча, бездиханно упав горілиць
із розплющеними в небо очима…”

 

11 жовтня, Неділя 19-та
після П'ятидесятниці. Гл. 2
Собор прпп. отців Києво-Печерських
(у Ближніх печерах)

Літургія з 8:00

 

13 жовтня, вівторок
Свт. Михаїла, першого митр. Київського
і всієї Русі (992)

Святкова вечірня о 17:00

 

14 жовтня 2015, середа
Покрова Пресвятої Богородиці
Літургія з 8:00

Пригощення
Концерт
Святкове богослужіння
очолить митрополит Іриней
День Українського Козацтва
День Захисника Вітчизни
День Івана Манжури в Рубанівському

 

 

 

 


Comments