Рубанівське » 22 жовтня — 6 листопада 2016

22 жовтня — 6 листопада 2016

Posted By on 21.10.2016

22 жовтня, субота
Вечірня з 17:00
 
23 жовтня, Неділя 18-та після П’ятдесятниці
Літургія з 8:00

– День народження
Брайчевського Михайла Юліановича
(1924, Київ - 23 жовтня 2001, Київ).
Український історик та археолог.
Закінчив 1948 року історичний факультет Київського університету і був зарахований у штат Інституту археології АН УРСР.

Михайло Брайчевський міг зробити блискучу академічну кар’єру, досягти найвищих звань на ниві науки і культури. Своєю ерудицією у різних галузях знань він нагадував мислителів середньовіччя: історик і археолог поєднувалися в ньому з мистецтвознавцем і філософом, поетом і художником. Написаний ним ще в молоді роки підручник з історії філософії вийшов у фінал всесоюзного конкурсу на найкращий навчальний посібник у цій галузі. Брайчевський першим з українських археологів збагнув перспективи, які відкриває перед археологічною наукою використання в ній комп’ютерних технологій, був представником від України у складі всесоюзної комісії АН СРСР «Кібернетика і питання методології та методики історичного дослідження», брав активну участь в організації першої наукової конференції, присвяченої використанню досягнень кібернетики в суспільних науках.
1966 року Брайчевський написав трактат «Приєднання чи возз’єднання?», де блискуче викрив фальш «Тез до 300-річчя возз’єднання України з Росією». Робота спочатку поширювалася «самвидавом», а 1972 року вийшла брошурою в Канаді. За це й за підпис під протестним зверненням інтелігенції до керівництва СРСР («Лист 139-ти») 1968 року вченого звільнили з роботи. Компартійна влада вимагала від Брайчевського визнання у пресі помилковості власних висновків, публічного «каяття», а не домігшись свого, зробила все, щоб науковий світ забув ім’я вченого: понад десятиліття його не друкували, забороняли посилатися на його праці, не допускали на наукові конференції, не давали працювати за фахом. Продовжуючи писати «в шухляду», Михайло Брайчевський створив у ці роки низку монографічних досліджень і десятки статей, частину з яких не опубліковано й досі.
Він був одним із засновників Товариства охорони пам’яток історії та культури України; його енергією було врятовано в епоху «соціалістичних реконструкцій» архітектурний комплекс Києво-Могилянської академії, низку культових споруд та інших пам’яток історії і архітектури України. Брайчевський був співавтором проекту Рішення про заповідні історико-архітектурні зони в Києві, написавши ґрунтовну історичну довідку про Поділ (коли виникла загроза його знесення й зведення на цьому місці «мікрорайону»). Саме він першим підняв і питання про відбудову Михайлівського та Успенського соборів.
Автор понад 600 праць, низки монографій, з яких частину надруковано уже після його смерті. Похований у Києві на Байковому кладовищі.
 
27 жовтня, четвер
– 240 років від дня народження
Якова Михайловича Марковича
(1776-1804), українського історика.
Народився у родині Маркевичів у Пирятинській сотні. В 1798 році видав у Петербурзі першу частину фундаментальноі праці «Записки о Малороссии, ее жителях и произведениях», що мала значний вплив на розвиток національної свідомості серед тогочасного українського громадянства.
 
28 жовтня, п’ятниця
– 265 років від дня народження
Дмитра Степановича Бортнянського
(1751-1825), українського композитора, співака, диригента
– 145 років тому 28 жовтня 1871- го року правнук гетьмана Кирила Розумовського
Олексій Жемчужников у німецькому Югенгеймі написав свою найсильнішу поезію «Осінні журавлі» - гімн усіх емігрантів ХІХ і ХХ ст.
Олексій Михайлович народився у 1821 році
у с. Почеп Чернігівської губернії.
Коли занедужала дружина, Жемчужникови майже на 20 років виїхали за кордон, жили у Німеччині, Швейцарії, Італії, Франції.
У 50 років поет овдовів. Якось він блукав берегом Рейну і благав небо втамувати біль душі по своїй Батьківщині - Україні, а піднебесся озвалося тужливим «кру».

Осінні Журавлі
Через ніч і туман тут під небом стемнілим
все ясніш і ясніш чути крик журавлів.
Серце лине до них, що здалеку летіли
із холодних країв, з непокритих степів.
 
Ось вже близько летять, голосніше ридають,
ніби звістку сумну вони нам принесли,
із якого же ви непривітного краю
на нічліг, журавлі, прилетіли сюди?
 
Знаю край той давно, там вже сонце без сили,
де вже саван чека захолола земля.
Там у голих лісах віє вітер журливо.
То країна моя! То вітчизна моя!
 
Сутінь, туга і бідність, і сльота, і негода.
Вигляд хмурих людей, вид сумної землі.
Як болить на душі! Ледве стримую сльози.
Вас уклінно прошу, не тужіть журавлі!

 

29 жовтня, субота
Вечірня з 17:00
 
30 жовтня, Неділя 19-та після П’ятдесятниці
Літургія з 8:00

 
1 листопада, вівторок
– 165 років від дня народження
Івана Манжури
(1851, Харків - 15 травня 1893, Катеринослав).

Український поет, фольклорист, етнограф, журналіст, лексикограф, життя і творчість якого тісно пов’язані з козацьким селом Рубанівське. Також історик і соціолог, професійний збирач гербаріїв флори Дніпропетровщини.
 
4 листопада, п’ятниця
Поминальна вечірня з 17:00
 
5 листопада, субота
Заупокійна літургія з 8:00
Вечірня з 17:00
 
6 листопада, Неділя 20-та після П’ятдесятниці
Літургія з 8:00

 
– 205 років від дня народження
Маркіяна Семеновича Шашкевича
(1811, с. Підлисся - 7 червня 1843, с. Новосілки).
Західноукраїнський (галицький) пророк («Будитель»), письменник, поет, духовний просвітитель, натхненник національного пробудження Галичини.
Зачинатель нової української літератури в Галичині, священик УГКЦ, релігійний та культурно-громадський діяч. Перший в нових часах речник відродження західноукраїнських (галицьких) земель. Очолив «Руську трійцю», ініціатор видання альманаху «Русалка Дністровая» (1837). Виступав за рівноправність української мови з польською в умовах того часу.


Comments