Рубанівське » 2 травня — 1 червня 2015

2 травня — 1 червня 2015

Posted By on 29.04.2015

2 травня, субота

Вечірня з 18:00

 

3 травня, Неділя 4-та після Пасхи, про розслабленого. Гл. 3

Літургія з 8:00

 

5 травня, вівторок

115 років тому народився Юрій Іванович Липа
(1900, м. Одеса - 20 серпня 1944, с. Шутова,
Яворівський район, Львівська обл.) - громадський діяч,
письменник, поет, публіцист, лікар,
автор української геополітичної концепції,
один з визначних ідеологів українського націоналізму.
Найповніше ідейно-філософські погляди Липи розкриті
в його «всеукраїнській трилогії» - «Призначення України»,
«Українська доба», «Козаки в Московії». В цих
працях Юрій Липа виступає як теоретик сучасної
української геополітики. 19 серпня 1944 Юрій Іванович
був захоплений підрозділом НКВС в с. Іваники,
Яворівського району, а на світанку 20 серпня 1944 р.
Юрія Липу було по-звірячому замордовано в с. Шутова
Яворівського району, що на Львівщині.

 

6 травня, середа
Переполовення П'ятидесятниці.
Вмч. Георгія Переможця
Літургія з 8:00

- Олекса Іванович Тихий (1927, хутір Їжівка
Донецької обл. - 1984, тюремна лікарня м. Пермі) -
український патріот і правозахисник, педагог,
мовознавець, член-засновник Української гельсінської
групи. Він навчався у Запорізькому сільгоспінституті,
Дніпропетровському інституті інженерів транспорту
та на філософському факультеті Московського університету.
Виступав на захист української мови. Був засуджений
на 23 роки ув’язнення у таборі особливого режиму
і на 10 років заслання. 6 1984 р. Олекса Тихий помер
у дільничій лікарні міста Перм. А 19 листопада 1989 року
його прах був перепохований на Байковому цвинтарі
у Києві разом з прахом Василя Стуса та Юрія Литвина.

 

7 травня, четвер
- 175 років тому народився Петро Ілліч Чайковський (1840 -
6 листопада 1893, Санкт-Петербург) — композитор,
диригент, педагог. Походив з українського роду Чайок.
Прадід композитора, Федір Опанасович Чайка,
походив з-під Кременчука.

 

9 травня, субота
Вечірня з 18:00
Поминання убієнних воїнів
- 125 років тому народився Кирило Осьмак
(1890 - 16 травня 1960) - діяч Української Центральної Ради,
діяч ОУН, Президент Української Головної Визвольної Ради.
15 липня 1944 року на Великому зборі
Української Головної Визвольної Ради на Самбірщині
Осьмак був обраний президентом УГВР. 3 серпня біля с. Орів
на Сколівщині він отримав пораненя у бою відділу УПА
з підрозділом Червоної Армії і був заарештований
спіробітниками НКВС. Упродовж 4 років перебування
Осьмака у в’язниці Дрогобича, Львова та Києва
чекістам не вдалося схилити його до співробітництва.
Засуджений до позбавлення волі на 25 років,
Кирило Осьмак помер 16 травня 1960 року у в’язниці
міста Володимир у Росії.

 

10 травня, Неділя 5-та після Пасхи, про самарянку. Гл. 4
Прп. Стефана, ігум. Києво-Печерського (1094)

Львівської ікони Божої Матері
Літургія з 8:00

 

13 травня, середа
- Микола Хвильовий (13 грудня 1893, Тростянець –
1933, Харків) - український прозаїк, поет, публіцист,
один з основоположників пореволюційної української прози.
“Перед нами стоїть таке питання: на яку зі світових літератур
взяти курс? В будь-якому випадку, не на російську.
Від російської літератури, від її стихії українська поезія
повинна втікати як можна швидше. Справа в тому,
що російська література віками тяжіє над нами,
як хазяїн положення, який привчив психіку
до рабського наслідування.” 13 травня
1933 р. в Харкові, в будинку письменників «Слово»,
покінчив життя самогубством.
Твори та ім’я Хвильового залишалися забороненими
аж до останніх років існування тоталітарного
радянського режиму в Україні.

 

14 травня, четвер
Сщмч. Макарія, митр. Київського (1497)
- Руйнування Чортомлицької Січі (1709)
За наказом російського царського уряду 14 травня 1709 р.
Запорозьку Січ було зруйновано військами під орудою
полковника Яковлєва. Прямуючи на Січ, російські війська
нищили козацькі містечка й села. Було спустошено й містечко
Переволочне, де Ворскла зливається з Дніпром.
Козацьку залогу, що стояла там, було вирізано,
а флотилію козацьких човнів спалили.

Оборону Січі очолив наказний отаман Яким Богуш,
який наказав козакам відкопатися від берега, після чого
в прокопаний рів потрапили води Чортомлика,
а сама Січ опинилася на острові.
14 травня 1709 року три полки московської армії
обступили Чортомлик. Кількасот запорожців, що перебували
в той час на Січі, оборонялись, застосовуючи січову артилерію;
близько 350 нападників загинуло, понад 150 було поранено.
Але запорожцям не вдалося утримати оборону і, сівши на човни,
вони подалися вниз по Дніпру. Московські війська увірвалися
в Січ, захопили 36 гармат та іншу зброю, в тому числі
й козацькі човни. Виконуючи наказ, московський полковник
стратив усіх полонених, а потім зруйнував
січову фортецю, спалив курені й військові будівлі,
після чого загони спустилися по Дніпру і почали хапати
й страчувати навіть тих козаків, які перебували на промислах
і не брали участі в військових подіях.
Після битви у полон потрапили кошовий отаман,
військовий суддя, 26 курінних отаманів, 2 ченці, 250 звичайних
козаків, 160 жінок та дітей. З них 5 людей померло, 156 людей
було страчено. Декількох вбитих було повішено на плотах
та відпущено вниз по течії на страх іншим...
26 червня 1709 року московський цар Петро І
видав грамоту, де було сказано:
Издавна известно о постоянных произволах и непослушании
переменчивых и непокорных запорожцев. Как мятежники и
непослушники, они подлежат уничтожению и заслужили казни.

- Закріпачення селян Лівобережжя Катериною II (1783)
В останній третині ХVIII століття російський уряд вдався
до остаточної інтеґрації Гетьманщини та Слобожанщини до
імперії Романових. 1764 р. російська імператриця Катерина ІІ
підступно скасувала у Гетьманщині посаду гетьмана, наступного
року на Слобожанщині був ліквідований полковий устрій,
а 1775 р. царська армія зруйнувала Запорозьку Січ на
р. Підпільній. Через 6 років на Лівобережній Україні було
створене Малоросійське генерал-губернаторство із
загальноімперським адміністративним устроєм.
3 травня 1783 року Катерина ІІ підписала указ,
що забороняв селянам Лівобережної України
та Слобожанщини переселятися з того місця, на якому їх
застала остання ревізія. Відтак, українські селяни, звільнені
від кріпацтва в ході Хмельниччини, знову стали такими
самими кріпаками. Внаслідок указу Катерини ІІ близько
трьохсот тисяч селян Лівобережжя та Слобожанщини
потрапили у залежність від поміщика, на землі якого вони
жили. За користування цією землею вони виконували
Натуральні повинності (панщину та оброк), а також сплачували
подушний податок. Поміщик мав право продати кріпака або
обміняти його на будь-яке майно.

 

15 травня, п'ятниця
Блгвв. кнн. стростотерпців Бориса і Гліба (1072 і 1115)

 

16 травня, субота
Прп. Феодосія, ігум. Києво-Печерського (1074)
Вечірня з 18:00

 

17 травня, Неділя 6-та після Пасхи, про сліпого. Гл. 5

День Івана Манжури в Рубанівському
- Літургія з 8:00
- Молебень
- Хресний хід
- Панахида
- Благословення
- Концерт
- Відвідини хати-музею Івана Манжури
- Гостинна трапеза
На добрій ниві

 

18 травня, понеділок
- День пам’яті жертв політичних репресій
- Депортація кримських татар (1944)
Депортація кримських татар — примусове виселення
кримськотатарського населення Кримської АРСР,
проведене НКВС 18 травня 1944 року.
Операція з депортації почалася рано вранці 18 травня
1944 р. і закінчилася о 16:00 20 травня. Для її проведення
було задіяно війська НКВС кількістю понад 32 тис. осіб.
Депортованим відводили від декількох хвилин
до півгодини на збори, після чого їх на вантажівках
транспортували до залізничних станцій. Звідти ешелони
з ними відправляли до місць заслання. За спогадами
очевидців, тих, хто чинив опір або не міг іти, часто
розстрілювали на місці. У дорозі засланців годували рідко
солоною їжею, після якої хотілося пити. У деяких
ешелонах засланці отримали їжу вперше і востаннє
на другому тижні шляху. Померлих ховали нашвидкуруч
поруч із залізничним полотном або не ховали взагалі.

 

20 травня, середа
Віддання свята Пасхи
Літургія з 8:00

На добрій ниві
Вечірня з 18:00
- Митрополит Іван (Павловський) (1893 - серпень 1936) -
митрополит Української
Автокефальної Православної Церкви (1930-1936).
Народився й виріс у селі Соснівці (колись Чигиринського повіту
Київської губернії, а нині — Олександрівського р-ну
Кіровоградської обл.), де здавна жила велика родина Павловських.
Початкову освіту здобув у Соснівській церковно-приходській
школі. Далі закінчив Уманську духовну бурсу з відзнакою
і успішно вступив до Київської духовної семінарії, де,
крім основних предметів, спеціалізувався на вивченні
іноземних мов. Сан священика отримав у 1915 році разом
із приходом у селі Лебедин Чигиринського повіту. Тут він
зблизився зі священиками Микитою Кохном
та Іваном Кульчицьким, які допомагали відкривати нові
й нові українські парафії в навколишніх селах, а потім
і в місті Зінов’євську (нинішній Кіровоград).
У 1922 р. в Софії Київській митрополит Василь Липківський
висвятив отця Івана на єпископа Черкасько-Чигиринської
округи. Невдовзі Павловського обрали керуючим
єпископом Чернігівщини. А наприкінці 1926 року, коли ДПУ
арештувало архіпастиря Харківщини, Харківський окружний
собор обрав на його місце Івана Павловського.
Іван Данилович редагував журнал УАПЦ «Церква й життя»,
писав праці з історії Української Православної Церкви.
У грудні 1930 року в Харкові відбувся надзвичайний
Собор УАПЦ, на той час церква мала 300 парафій
та десять єпископів. Саме той Собор і обрав митрополитом
Харківським та всієї України Івана Павловського.
В 1934 після перенесення столиці УРСР з Харкова до Києва
переїздить до Успенського собору на Подолі.
Після закриття храму перебирається до храму
святого Миколая Притиска на Подолі.
Але в червні 1935-го влада забрала і цей храм.
Митрополита неодноразово арештовували і відпускали.
Йому заборонили проводити богослужіння, під час
допитів залякували, вимагали відректися від віри й сану,
перейти на службу до більшовиків. Та Іван Данилович
відповідав відмовою. Тоді НКВС наказав йому
покинути Україну. Попрощавшись із батьками та рідними
у Соснівці, він виїхав невідомо куди.
У травні 1936 він був арештований в Білгородській області
і вивезений до Казахстану, а в серпні трійка НКВС
винесла вирок: розстріляти. Вирок виконано,
але де могила митрополита — невідомо.

 

21 травня, четвер
Вознесіння Господнє
Ап. і єв. Іоанна Богослова
Літургія з 8:00
Вечірня з 18:00

 

22 травня, п'ятниця
Свт. Миколая Чудотворця
Літургія з 8:00


- Перепоховання праху Тараса Шевченка у Каневі (1861).

 

23 травня, субота
Вечірня з 18:00
- Євген Коновалець (1891-1938, Роттердам, Нідерланди),
полковник Армії УНР, перший голова ОУН.
23 травня 1938 Коновалець загинув у Роттердамі (Нідерланди)
в результаті спецоперації проведеної органами НКВС СРСР.
Вбивство Коновальця виконав співробітник НКВС
Павло Судоплатов (пізніше — керівник розвідувально-
диверсійного управління НКВС СРСР, генерал КДБ).
Він зумів увійти в довіру до Коновальця.
Про це інформували особисто Сталіна. У листопаді 1937
Судоплатова прийняв особисто Сталін й поставив задачу
розробити план «нейтралізації» керівництва ОУН.
Через тиждень у Кремлі Судоплатов доповів план Сталіну,
керівнику НКВС Єжову та голові ЦВК УРСР Петровському.
Останній заявив, що Коновальцю заочно винесений
смертний вирок. 23 травня 1938 Павло Судоплатов
передав у Роттердамі в кафе готелю «Атланта» вибухівку,
закамуфльовану підривниками НКВС під коробку цукерок
з українським орнаментом як подарунок «від друзів».
Після того як коробка була перевернута у горизонтальне
положення, вона вибухнула.
Похований на цвинтарі Кросвейк у Роттердамі.

 

24 травня, Неділя 7-ма після Пасхи. Гл. 6
Рівоапп. Кирилла та Мефодія (869, 885)
Літургія з 8:00

 

25 травня, понеділок
- Ігор Сікорський (1889, Київ - 1972, Істон, Коннектикут, США).
Інженер (авіаконструктор) і підприємець. Ідею гелікоптера
йому навіяли малюнки повітряного ґвинта Леонардо да Вінчі.
Автор літаків-велетнів «Ілля Муромець» (1913), S-29А (США).
Конструктор першого літака-амфібії.

 

26 травня, вівторок
Прмч. Макарія Канівського

 

29 травня, п'ятниця
Поминальна вечірня з 18:00

 

30 травня,
Троїцька поминальна субота

Заупокійна літургія з 8:00
Святкова вечірня з 18:00

- Емський указ (1876)
Указ російського імператора Олександра II забороняв:
Ввозити на територію Російської імперії з-за кордону
книги, написані українською мовою без спеціального дозволу;
Видавати українською оригінальні твори і робити переклади
з іноземних мов, тексти для нот;
Друкувати будь-які книги українською мовою;
Ставити українські театральні вистави;
Влаштовувати концерти з українськими піснями;
Викладати українською мовою в початкових школах.

 

31 травня, Неділя
Свято Тройці
Літургія з 8:00


 

На добрій ниві
На добрій ниві
З 31 травня по 6 червня - Зелені Святки

 

1 червня, понеділок
День Святого Духа
Літургія з 8:00


Comments