Отаким і будь

Posted By on 16.10.2013


Comments

2 комментария з “Отаким і будь”

  1. Олег:

    Христос народжується. Прочитав на одному диханні. Плакав інколи як дитина. Треба з відповідним підписом кожному священику, починаючи від Верховних митрополитів, патріархів.., продати. Продати, тому, що те, що дісталося якимсь коштом чи зусиллям, значно краще цінується. А значить таки прочитають, і, глядиш, щось тіпнеться у серці, якщо ще не тіпалося.Та і кожна праця гідна оплати. Молодці, що такий сайт маєте. Ще б на ньому дрібних москалізмів, типу: мєткі, шєсть, не було, то взагалі б душа раділа. Чи можна поспілкуватися з о. Василем?

  2. Леся Степовичка:

     
    Дорогий ОТЧЕ ВАСИЛЮ!
    ХРИСТОС НАРОДИВСЯ!!!

    Дякую Вам за святкову посилочку книг.Із захопленням на одному подиху прочитала Вашу книжку «Отаким і будь!» Плакала над багатьма сторінками, бо сама не вмію так просто писати, а, головне, не можу дозволити собі так оголити душу.
    А Ви розповідаєте так щиро, так чистосердечно про своє дитинство, про метеликів навколо мрійливого хлопчика Васі. Я багато зрозуміла про Вас, і про Ваші та бабусині сни, і як Ви любили молитву з малих років, як відчули її енергетичну і магнетичну силу, як хрест знайшли і врятували. І як Господь Вам допомогу послав у вигляді жіночки з грошима у хустині. Чудеса-дива, які траплялися з Вами, Ви пояснюєте Божим Провидінням, Його високим втручанням. Цікава історія, як Ви з модним «денді» познайомилися, з сережкою у вусі, який запропонував Вам допомогу при ремонті церкви. І то був Володя Дерев’янко, тепер отець Володимир! Он яка багатолітня міцна дружба Ваша, що викликає глибоку повагу! Володя зробив свій вибір і не помилився! Коли читала про Ваші пригоди і поневіряння у Бодайбо, про те, як Ви іншим допомагали і як інші допомагали Вам, думаю про те, що люди всюди живуть і всюди може бути добре, навіть у далекому Сибіру, бо за щастям не варто їздити на край світу — адже воно в нас самих. Ваше щастя і Ваш головний скарб — то щедрість Вашої душі, доброта, християнське сільське виховання, любов до ближнього, справжня, не вигадана, а ще терпіння і мудрість. Доброта — це такий дефіцит нині, її бракує і в повсякденні, і в літературі! А у Вас її – дай Боже всім! – аж зашкалює. І Ви нам являєте шляхетний приклад доброти.
    Пречудове Ваше почуття гумору служить Вам вірну службу і в літературі. Ота історія, як Ви їздили з голодного Ярославля в багату Москву за дорученням протоієрея Георгія по ковбасу до Нового року, дуже симпатична. А ще як воду брали відрами для освячення, і солому крали для корови. Ви вмієте дивовижним чином поєднувати високе і дрібне, просте, насущне. Власне, воно поєднано самим життям, а Ви вмієте описати так, що буде і щемно, і весело водночас.

    Як гарно, детально і душевно Ви описуєте простих жінок, подаєте жіночі образи цих терплячих, роботящих і добрих Божих створінь.Домна. Васса. Марія. І які дивовижні метаморфози з ними сталися, з болящими, лежачими, з нещасними, невіруючими, коли вони увірували. І долі українців в Сибіру розкриваєте з такою любов’ю. І Ви не нагнітаєте трагізму, і не панікуєте у своїх творах і не возвеличуєте власних страждань і гонінь, яких Ви зазнали разом з гоніннями на церкву в роки соціалізму разом з усім народом. У підтексті відчувається, що Ви все сприймаєте як Божий промисел, покладаєтеся на Нього, і мудро дякуєте за все, що трапляється на Вашому шляху.

    З любов’ю – завжди Ваша Леся Степовичка

Можете залишити свій коментар

Додати картинку до свого повідомлення на http://ru.gravatar.com/

Захист від спаму *