Щиро вітаємо Вас! Мира, Добра і Радості дай Вам Бог! Ласкаво просимо до нас у гості !   День Івана Манжури 4 листопада, у неділю, у нас знову відбулось свято на честь поета-фольклориста Івана Манжури, завжди очікуване, завжди радісне для усіх шанувальників української поезії. Після Літургії гостей запросили на святкову трапезу, а потім на концертний майданчик. Сцена була прикрашена вишитими рушниками, а в центрі висів великий портрет Манжури, майстерно виконаний В. Єрмаковим. Поет на ньому ніби воєдино злився з українською природою, ставши її невід’ємною часткою, її рідним сином. Розпочавши концертну програму, отець Василь відзначив активну плідну роботу по підготовці друкованих видань «Навіки» з творами І. Манжури: В. Єрмакова, Т. Сокиркіної, В. Дерев’янко, П. Тєпіна, С. Ковики-Алієва, Л. Клименко, Н. Василенко та ін. Потім на сцену вийшли учасники групи «Вертеп», які в наш час продовжують давні українські традиції, наслідуючи мандрівних дяків-філософів, які колись подорожували Україною і оспівували її козацьку славу, розповідаючи землякам про народних героїв рідної землі. Після виступу гурту «Вертеп», діти — Матвій Вощина, Микола Денисенко читали вірші Івана Манжури. Продовжив концертну програму фольклорний ансамбль «Родослав». Молоді артисти виконали жартівливі народні пісні: «Ой, там, на торжку, на базарі», «Гуляю я» та ін. І знову зі сцени пролунали живі рядки поезії Манжури. Їх читали Андрій Ільман, Тетяна Вощина, Варя Вощина. Щиро, емоційно виконав вітальну пісню «Господарю, батьку» Максим Козолуп. А закінчився концерт співом-побажанням «Многая літа!». Усі гості і артисти вернулись до церкви. У Храмі отець Василь особисто привітав зі святом художника Сергія Ковику-Алієва, подякував за його чудові ілюстрації до казок Івана Манжури і подарував святкові видання. І обов’язково цього дня в подарунок кожному дісталась книжка поема-казка Івана Манжури «Трьомсин-Богатир» та буклет з портретом Манжури і присвяченим йому віршем Лесі Степовички. 9 листопада – Прп. Нестора Літописця День Української писемності та мови Розмова про англійську Cпільне джерело мов і їх розповсюдження Не говориш українською — менше живеш! Луцький медик Олександр Харченко виявив цiкаву закономiрнiсть: нешанобливе ставлення до рiдної мови… скорочує життя Звiсно ж, перша реакцiя на таке твердження — це подив i, м’яко кажучи, недовiра. Проте дослiдник має свої аргументи. — Пане Харченко, обґрунтуйте свої висновки… — Почну з того, що Земля — це рiдинний субстрат, на поверхнi якого є тоненький шар земної кори. Планета крутиться в холодному космосi й створює сильну вiбрацiю (це можна порiвняти з вiбрацiєю колеса автомобiля). Тим часом медицина досi не може з’ясувати, для чого у людини бiля горла є маленька вигнута кiсточка — пiд’язикова. Давнi китайцi стверджували, що до неї iнформацiйно пiд’єднанi всi м’язовi системи органiзму. Отож, пiд’язикова кiстка своєрiдно зав’язує на собi рефлекторнi процеси, бо вiдчуває вiбрацiю Землi та м’язiв. I вiбрує вона вiдповiдно до територiї проживання людини. Через цi специфiчнi особливостi диво-орган бере участь у мовному процесi. Ось ви чуєте мою полтавську говiрку? Я не можу iнакше говорити, бо народився на Полтавщинi. Тому мiй язик вимовляє специфiчне полтавське «ел». Француз говорить з прононсом, а iталiєць (там ще є додаткова вiбрацiя моря) — дуже швидко. Британець мусить не закiнчувати слова, ковтати їх — це вiчний туман змушує його закривати рота. Тож кожна частина планети вiбрує по-своєму, створюючи специфiку мови». — А як це позначається на практицi? — Наша мова залежить не тiльки вiд роботи так званих мовних м’язiв та язика, але й вiд пiд’язикової кiстки, що поєднана з оститими вiдростками черепа. Якщо ж порушити природний процес передачi iнформацiї вiд цiєї кiсточки до м’язiв, людина пiдхоплює болячку. Ось я порiвняв збiльшення кiлькостi росiйськомовних в Українi зi збiльшенням смертностi українцiв. I замислився: «Чому українцi живуть чи не найменше в Європi? Можливо, причина у суржику, яким вони спiлкуються? Виходить, що людина ламає рiдну мову, а вiдтак ламає й тiло. Я випробовую своє вiдкриття на практицi читанням. Приходить до мене, примiром, у Польщi пацiєнтка з проблемами постави. Прошу її почитати вiрш Мiцкевича iдеальною польською. Коли людина говорить рiдною мовою, буквально на очах починається зцiлення. Змiнюється насамперед її постава — усi м’язи починають зразково працювати. Чому? Бо пiд’язикова кiсточка iнформує вестибулярний апарат. — Виходить, що правильно спiлкуючись, ми ще й оздоровлюємося? — Про те, що язик — це друге серце, казали ще давньокитайськi цiлителi. Медицина тибетська та iндiйська довели, що дiабет — це саме проблема кривомовностi. Тому дiабетикам раджу послухати свою мову через диктофон i вимiряти рiвень цукру в кровi. Потiм вголос почитати Лесю Українку, Iвана Котляревського чи Iвана Франка i ще раз вимiряти рiвень цукру у кровi. Результат вражає! Тож моя порада проста: щоб запобiгти хворобам, говорiть щирою українською i спiввiбруйте з рiдною землею.   Cвятці 21 листопада – Собор Архистратига Михаїла Поздоровляємо Вас з Днем Ангела! Михайло Тихонович Гезь Михайло Іванович Пишний Михайло Юрійович Ткаченко Михайло Олексійович Смоляга 24 листопада – День пам’яті жертв Голодомору і політичних репресій  ▼▼▼ Натисніть, щоб відкрилась книжка. Дякуємо! ▼▼▼	КАРТА САЙТУ Перекласти сайт
	Підписатися на новини
	Останні видання
	Свято Покрови             День Івана Манжури

Вітаю вас, любі друзі!

Надсилаю вам робочі тези, щодо питання встановлення пам’ятних (охоронних) знаків на об’єктах культурно-історичної спадщини, (курганах та «майданах»), що знаходяться під загрозою зникнення, внаслідок здійснення сезонних сільськогосподарчих робіт на території Васильківського району Дніпропетровської області. Якщо нам вдасться реалізувати намір встановити пам’ятні знаки на 70-ти археологічних об’єктах навколо Рубанівського історично-культурного заповідника, це захистить від винищення унікальні об’єкти світової культури та продемонструє усій Україні приклад, котрому треба наслідувати. Бо сіяти щось добре та світле у цьому житті, можна тільки, якщо ці зерна ти виплекав у власному серці. Змінювати мир на добре, можна тільки почавши з себе.
Дякую Вам, батюшка, що завдяки Вашій любові зміг зрозуміти, що бути християнином, це зовсім не означає якихось там занурювань у власні містичні переживання або втечі від життя, що вирує навколо нас. Дякую Вам, що дихаю сьогодні цим життям, і відчуваю серцем потребу робити те добре і корисне, що можу зробити там, де я є, для тих, хто поряд зі мною.

З повагою та любов’ю, Б.Кутовий.
14.11.2012 р.

РОБОЧІ ТЕЗИ ДО ПИТАННЯ ВСТАНОВЛЕННЯ ПАМ’ЯТНИХ (ОХОРОННИХ) ЗНАКІВ НА ОБ’ЄКТАХ КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНОЇ СПАДЩИНИ, ЩО ЗНАХОДЯТЬСЯ ПІД ЗАГРОЗОЮ ЗНИКНЕННЯ, ВНАСЛІДОК ЗДІЙСНЕННЯ СЕЗОННИХ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРЧИХ РОБІТ НА ТЕРИТОРІЇ ВАСИЛЬКІВСЬКОГО РАЙОНУ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Питання встановлення пам’ятних (охоронних) знаків на об’єктах культурно-історичної спадщини, (курганах та «майданах»), що знаходяться під загрозою зникнення, внаслідок здійснення сезонних сільськогосподарчих робіт на території Васильківського району Дніпропетровської області, потрібно розглядати з урахуванням правових, організаційних, історико-археологічних та національно-культурних аспектів.

По-перше, правовий аспект. Встановлення пам’ятних (охоронних) знаків на об’єктах культурно-історичної спадщини, (курганах та «майданах»), що знаходяться під загрозою зникнення, повинно ґрунтуватися на безумовній правовій основі. Цей фактор буде «захищати» самі охоронні знаки від актів вандалізму з боку безпосередньо орендаторів земельних ділянок, на яких розташовані археологічні об’єкти, та інших осіб, що з різних причин мають схильність до скоєння зазначених дій. Правовою основою, що підведе законну базу під встановлення охоронних знаків, може виступити рішення Васильківської районної ради або відповідний наказ Васильківської райдержадміністрації. Підставою для прийняття (винесення) таких правостворюючих нормативних документів, може бути, наприклад, звернення прихожан Свято-Покровського храму, або лист від Рубанівського культурно-історичного центру та ін.

По-друге, організаційний аспект. До організаційних питань встановлення пам’ятних (охоронних) знаків на об’єктах культурно-історичної спадщини, (курганах та «майданах»), що знаходяться під загрозою зникнення, відноситься розробка проекту (ескізу) пам’ятного (охоронного) знаку, фінансування та організація виготовлення необхідної кількості знаків, доставки їх до місця встановлення та, безпосередньо, з робіт по встановленню знаків.

По-третє, історико-археологічний аспект. До цього блоку, відносяться питання встановлення та ідентифікації безпосередніх об’єктів культурно-історичної спадщини, (курганів та «майданів»), що знаходяться під загрозою зникнення, внаслідок здійснення сезонних сільськогосподарчих робіт на території Васильківського району Дніпропетровської області. Мається на увазі приблизно 70 археологічних об’єктів у 10-кілометровім радіусі навколо Рубанівського культурно-історичного центру.

Четвертий аспект, національно-культурний. Значення дій по встановленню пам’ятних (охоронних) знаків на об’єктах культурно-історичної спадщини, (курганах та «майданах»), що знаходяться під загрозою зникнення, для національної та світової культури важко переоцінити. Наскільки відомо, до цього часу, дії по встановленню в Україні пам’ятних чи охоронних знаків на подібних об’єктах, мали досить епізодичний, поодинокий характер. Якщо вдасться реалізувати намір масово встановити пам’ятні знаки на археологічних об’єктах навколо Рубанівського культурно-історичного заповідника, це, по-перше, захистить від винищення унікальні об’єкти світової культури, що майже не мають аналогів у світі. По-друге, покаже всій Україні приклад, котрому треба наслідувати. Висвітлення такої акції у засобах масової інформації буде мати, безумовно, позитивні наслідки. По-третє, досить вірогідно, зверне увагу професійних археологів та дослідників до таємниць «курганів Рубанівського».

_________________________________________________________________________________________________ 

Людина на землі вивчає ту пісню, яку буде співати на Небі
Мірою любові є любов без міри